І 1. ѕон¤тт¤ та зм≥ст п≥дприЇмництва

—таттею 1 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" в≥д 7 лютого 1991 р. ¹ (¹¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”–—–. Ч 1991. Ч є 14. Ч —т. 168.) п≥дприЇмництво визначено ¤к безпосередн¤ самост≥йна, систематична, на власний ризик д≥¤льн≥сть по виробництву продукц≥њ, виконанню роб≥т, наданню послуг з метою отриманн¤ прибутку, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ ф≥зичними та юридичними особами, зареЇстрованими ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ у пор¤дку, встановленому законодавством.

—творенн¤ (заснуванн¤) суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ юридичноњ особи, а також волод≥нн¤ корпоративними правами не Ї п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, кр≥м випадк≥в, передбачених законодавством.

—уб'Їкти п≥дприЇмництва. ¬≥дпов≥дно до ст. 2 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц¤ми) можуть бути:

громад¤ни ”крањни, ≥нших держав, не обмежен≥ законом у правоздатност≥¹ або д≥Їздатност≥² ;

юридичн≥ особи вс≥х форм власност≥, встановлених «аконом ”крањни "ѕро власн≥сть".

(¹÷ив≥льна правоздатн≥сть Ч це здатн≥сть мати цив≥льн≥ права та обов'¤зки. ѕравоздатн≥сть громад¤нина виникаЇ у момент його народженн¤ ≥ припин¤Їтьс¤ з≥ смертю.)

(²÷ив≥льна д≥Їздатн≥сть Ч це здатн≥сть громад¤нина своњми д≥¤ми набувати цив≥льних прав ≥ створювати дл¤ себе цив≥льн≥ обов'¤зки. ƒ≥Їздатн≥сть у повному обс¤з≥ виникаЇ з настанн¤м повнол≥тт¤, тобто п≥сл¤ дос¤гненн¤ 18-р≥чного в≥ку.)

—вобода п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (п≥дприЇмц≥) мають право без обмежень приймати р≥шенн¤ ≥ зд≥йснювати самост≥йно будь-¤ку д≥¤льн≥сть, що не суперечить чинному законодавству. ѕроте в де¤ких видах д≥¤льност≥ у зв'¤зку з п≥двищеними вимогами до безпеки роб≥т та необх≥дн≥стю централ≥зац≥њ функц≥й управл≥нн¤ п≥дприЇмництво застосовуватис¤ не може. ѕерел≥к таких вид≥в д≥¤льност≥ встановлюЇ ¬ерховна –ада ”крањни за поданн¤м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ќбмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.  р≥м обмеженн¤ суб'Їктивного складу п≥дприЇмництва законодавством ”крањни, зокрема «аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво", встановлено певн≥ обмеженн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ зд≥йсненн¤ окремих вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ÷≥ обмеженн¤ пол¤гають, по-перше, у тому, що окрем≥ види п≥дприЇмництва (господарськоњ д≥¤льност≥) мають право зд≥йснювати лише певн≥ суб'Їкти.

ѕо-друге, обмеженн¤ у зд≥йсненн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пол¤гають у заборон≥ зд≥йснювати окрем≥ види д≥¤льност≥, перел≥к ¤ких встановлюЇ «акон ”крањни "ѕро л≥цензуванн¤ певних вид≥в господарськоњ д≥¤льност≥" в≥д 1 червн¤ 2000 р. ¹ (¹ ”р¤довий кур'Їр. Ч 2000. Ч 2 серпн¤.), без спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ).

ѕринципи п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, тобто основн≥ засади, на ¤ких базуЇтьс¤ п≥дприЇмництво, законодавчо закр≥плен≥ в ст. 5 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво". ƒо них належать:

а) в≥льний виб≥р д≥¤льност≥;

б) залученн¤ на добров≥льних засадах до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ майна та кошт≥в юридичних ос≥б та громад¤н;

в) самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та виб≥р постачальник≥в ≥ споживач≥в виготовленоњ продукц≥њ, встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно до законодавства;

г) в≥льний найом прац≥вник≥в;

д) залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не обмежено законодавством;

е) в≥льне розпор¤дженн¤ прибутком, що залишаЇтьс¤ п≥сл¤ внесенн¤ платеж≥в, установлених законодавством;

Ї) самост≥йне зд≥йсненн¤ п≥дприЇмцем Ч юридичною особою зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤ будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки валютноњ виручки на св≥й розсуд.

І 2. ”мови зд≥йсненн¤ п≥дприЇмництва

ќдн≥Їю з головних умов зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ї державна реЇстрац≥¤ п≥дприЇмництва.

ƒержавна реЇстрац≥¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ст. 8 «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" ≥ детально регулюЇтьс¤ ѕоложенн¤м про державну реЇстрац≥ю суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 р. є 740¹ (¹ ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ч 1998. Ч є 21.).

Ѕезпосередньо п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть можуть зд≥йснювати не лише суб'Їкти Ч юридичн≥ особи, а й створен≥ ними ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли. «а загальним правилом, вони не потребують державноњ реЇстрац≥њ (суб'Їкт п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ пов≥домл¤Ї про в≥дкритт¤ зазначених п≥дрозд≥л≥в орган державноњ реЇстрац≥њ шл¤хом внесенн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ до своЇњ реЇстрац≥йноњ картки).

—уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ п≥дл¤гають внесенню:

юридичн≥ особи, а також њхн≥ ф≥л≥њ, представництва, в≥дд≥ленн¤ та ≥нш≥ в≥докремлен≥ п≥дрозд≥ли Ч до ™диного державного реЇстру п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, що його ведуть органи державноњ статистики.

ѕор¤док внесенн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ Ч юридичних ос≥б до ™ƒ–ѕќ” визначаЇтьс¤ ѕоложенн¤м про ™диний державний реЇстр п≥дприЇмств та орган≥зац≥й ”крањни, затвердженим постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 22 с≥чн¤ 1996 р. є 118² (² «ѕ ”крањни. - 1996. - є 6. - —т. 193.).

ф≥зичн≥ особи Ч до державного реЇстру ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, що ведетьс¤ органами державноњ податковоњ служби. ѕор¤док внесенн¤ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни "ѕро ƒержавний реЇстр ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в" в≥д 22 грудн¤ 1994 р. ³ (³ ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1995. Ч є 2. Ч —т. 10.).

«д≥йснюючи п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть, п≥дприЇмець зобов'¤заний не завдавати шкоди довк≥ллю, не порушувати прав та ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ держави, що охорон¤ютьс¤ законом. «а запод≥¤н≥ шкоду ≥ збитки п≥дприЇмець несе майнову та ≥ншу встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть.

—уб'Їкт п≥дприЇмництва Ч юридична особа Ч може бути визнана арб≥тражним судом банкрутом у пор¤дку, передбаченому «аконом ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом"² (² ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. Ч 1999. Ч є 33.).

«аконодавчими актами ”крањни можуть бути встановлен≥ спец≥альн≥ правила державноњ реЇстрац≥њ окремих суб'Їкт≥в господарського права.

І 3. ѕ≥дприЇмець ≥ держава

√арант≥њ прав суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ под≥л¤ютьс¤ на загальн≥ та майнов≥. «агальн≥ гарант≥њ пол¤гають у тому, що держава гарантуЇ вс≥м п≥дприЇмц¤м, незалежно в≥д обраних ними орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, р≥вн≥ права ≥ створюЇ р≥вн≥ можливост≥ дл¤ доступу до матер≥ально-техн≥чних, ф≥нансових, трудових, ≥нформац≥йних, природних та ≥нших ресурс≥в.

√арант≥њ майнових прав п≥дприЇмц¤ пол¤гають у тому, що держава гарантуЇ недоторканн≥сть майна ≥ забезпечуЇ захист права власност≥ п≥дприЇмц¤. ¬илученн¤ державою у п≥дприЇмц¤ його основних ≥ оборотних фонд≥в та ≥ншого використовуваного ним майна не допускаЇтьс¤, за вин¤тком випадк≥в, передбачених законодавчими актами ”крањни.

ƒержавну п≥дтримку малого п≥дприЇмництва зд≥йснюють  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни Ч центральний орган виконавчоњ влади з питань регул¤торноњ пол≥тики та п≥дприЇмництва, ≥нш≥ центральн≥ органи виконавчоњ влади за такими напр¤мами:

1. формуванн¤ ≥нфраструктури п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва, орган≥зац≥¤ державноњ п≥дготовки, переп≥дготовки та п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва;
2. встановленн¤ системи п≥льг дл¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва;
3. запровадженн¤ спрощеноњ системи оподаткуванн¤, бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥;
4. ф≥нансово-кредитна п≥дтримка малого п≥дприЇмництва;
5. залученн¤ суб'Їкт≥в малого п≥дприЇмництва до виконанн¤ науково-техн≥чних ≥ соц≥ально-економ≥чних програм, зд≥йсненн¤ поставки продукц≥њ (роб≥т, послуг) дл¤ державних та рег≥ональних потреб.

¬ажливе значенн¤ дл¤ розум≥нн¤ взаЇмов≥дносин м≥ж п≥дприЇмцем ≥ державою мають норми «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмництво" щодо державного регулюванн¤ п≥дприЇмництва. як зазначаЇтьс¤ у ст. 42  онституц≥њ ”крањни, держава забезпечуЇ захист конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, захищаЇ права споживач≥в, зд≥йснюЇ контроль за ¤к≥стю ≥ безпечн≥стю продукц≥њ та ус≥х вид≥в послуг ≥ роб≥т.

¬ умовах побудови ринковоњ економ≥ки докор≥нно зм≥нюЇтьс¤ характер орган≥зац≥йно-правових в≥дносин державних та ≥нших орган≥в з суб'Їктами п≥дприЇмництва. —ьогодн≥ ц≥ в≥дносини будуютьс¤ з використанн¤м:

• податковоњ та ф≥нансово-кредитноњ пол≥тики, включаючи встановленн¤ ставок податк≥в ≥ процент≥в за державними кредитами; податкових п≥льг; ц≥н ≥ правил ц≥ноутворенн¤; ц≥льових дотац≥й; валютного курсу; розм≥р≥в економ≥чних санкц≥й;
• державного майна ≥ системи резерв≥в, л≥ценз≥й, концес≥й, л≥зингу, соц≥альних, еколог≥чних та ≥нших норм ≥ норматив≥в;
• науково-техн≥чних, економ≥чних та соц≥альних республ≥канських ≥ рег≥ональних програм;
• договор≥в на виконанн¤ роб≥т ≥ поставок дл¤ державних потреб.

¬тручанн¤ державних орган≥в у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц≥в не допускаЇтьс¤, ¤кщо воно не зач≥паЇ передбачених законодавством ”крањни прав державних орган≥в контролю за д≥¤льн≥стю п≥дприЇмц≥в.

«г≥дно з чинним законодавством державн≥ органи ≥ службов≥ особи можуть давати п≥дприЇмц¤м вказ≥вки т≥льки в≥дпов≥дно до своЇњ компетенц≥њ, встановленоњ законодавством. ” раз≥ виданн¤ державним чи ≥ншим органом акта, ¤кий не в≥дпов≥даЇ його компетенц≥њ або вимогам законодавства, п≥дприЇмець маЇ право звернутис¤ до суду чи арб≥тражного суду ≥з за¤вою про визнанн¤ такого акта нед≥йсним. «битки, завдан≥ п≥дприЇмцю внасл≥док виконанн¤ вказ≥вок державних чи ≥нших орган≥в або њхн≥х службових ос≥б, що призвели до порушенн¤ прав п≥дприЇмц¤, а також внасл≥док неналежного зд≥йсненн¤ такими органами або њхн≥ми службовими особами передбачених законодавством обов'¤зк≥в щодо п≥дприЇмц¤, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню цими органами. —пори про в≥дшкодуванн¤ збитк≥в вир≥шуЇ арб≥тражний суд.