Ќазад «м≥ст ƒал≥

–озд≥л 7 ѕравове становище ≥нших господарських товариств

І 1. “овариство з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю та товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю

¬≥дпов≥дно до ст. 50 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" товариством з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю визнаЇтьс¤ товариство, що маЇ статутний фонд, под≥лений на частки, розм≥р ¤ких визначаЇтьс¤ установчими документами.

¬ищим органом товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю Ї збори учасник≥в, що складаютьс¤ з учасник≥в або призначених ними представник≥в. ƒо компетенц≥њ збор≥в учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю належить:

1) визначенн¤ основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ товариства ≥ затвердженн¤ його план≥в та зв≥т≥в про њх виконанн¤;

2) внесенн¤ зм≥н до статуту товариства;

3) обранн¤ та в≥дкликанн¤ член≥в виконавчого органу та рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ;

4) затвердженн¤ р≥чних результат≥в д≥¤льност≥ товариства, зв≥т≥в ≥ висновк≥в рев≥з≥йноњ ком≥с≥њ, пор¤дку розпод≥лу прибутку;

5) створенн¤, реорган≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ доч≥рн≥х п≥дприЇмств, ф≥л≥й та представництв, затвердженн¤ њхн≥х статут≥в та положень;

6) винесенн¤ р≥шень про прит¤гненн¤ до майновоњ в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б товариства;

7) затвердженн¤ правил процедури та ≥нших внутр≥шн≥х документ≥в товариства, визначенн¤ його орган≥зац≥йноњ структури;

8) встановленн¤ розм≥ру, форми ≥ пор¤дку внесенн¤ учасниками додаткових вклад≥в;

9) вир≥шенн¤ питанн¤ про придбанн¤ товариством частки учасника;

10) виключенн¤ учасника з товариства;

11) визначенн¤ умов оплати прац≥ посадових ос≥б товариства;

12) затвердженн¤ договор≥в (угод), укладених на суму, що перевищуЇ зазначену в статут≥ товариства;

13) прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про припиненн¤ д≥¤льност≥ товариства.

—татутом товариства до компетенц≥њ збор≥в учасник≥в можуть бути в≥днесен≥ й ≥нш≥ питанн¤.

«бори учасник≥в товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю скликаютьс¤ не р≥дше ¤к два рази на р≥к, ¤кщо ≥нше не передбачено установчими документами. “ак≥ збори вважаютьс¤ повноважними, ¤кщо на них присутн≥ учасники (представники учасник≥в), ¤к≥ волод≥ють у сукупност≥ б≥льш ¤к 60 в≥дсотками голос≥в, а з питань, що потребують одностайност≥, Ч вс≥ учасники.

ƒирекц≥¤ (директор) вир≥шуЇ вс≥ питанн¤ д≥¤льност≥ товариства, за вин¤тком тих, що вход¤ть до виключноњ компетенц≥њ збор≥в учасник≥в, њњ повноваженн¤ при цьому визначено ст. 62 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" та установчими документами товариства.

 онтроль за д≥¤льн≥стю виконавчого органу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю зд≥йснюЇ рев≥з≥йна ком≥с≥¤, що утворюЇтьс¤ зборами учасник≥в товариства з њх числа у к≥лькост≥ не менше трьох ос≥б. њњ д≥¤льн≥сть регламентовано ст. 63 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства".

ѕравовий статус, аналог≥чний статусу товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, маЇ товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю. ќсоблив≥сть його (≥ головна в≥дм≥нн≥сть в≥д товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю) пол¤гаЇ в тому. що учасники товариства з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю в≥дпов≥дають за його боргами своњми внесками до статутного фонду, а при недостатност≥ цих сум Ч додатково належним њм майном в однаковому дл¤ вс≥х учасник≥в кратному розм≥р≥ до внеску кожного учасника.

√раничний розм≥р в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в передбачаЇтьс¤ в установчих документах.

І 2. ѕовне товариство

ѕовним товариством зг≥дно з≥ ст. 66 «акону ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" визнаЇтьс¤ таке товариство, вс≥ учасники ¤кого займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю ≥ несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном.

ѕовне товариство створюЇтьс¤ ≥ д≥Ї на п≥дстав≥ установчого договору (статуту цей вид товариства не маЇ).  р≥м загальних вимог щодо зм≥сту установчих документ≥в господарських товариств, установчий догов≥р про повне товариство повинен визначати розм≥р частки кожного з учасник≥в, розм≥р, склад та пор¤док внесенн¤ вклад≥в, форму участ≥ у справах товариства.

¬еденн¤ справ товариства може зд≥йснюватис¤ або вс≥ма учасниками, або одним чи к≥лькома з них, ¤к≥ виступають в≥д ≥мен≥ товариства. ”часники, ¤ким було доручено веденн¤ справ повного товариства, зобов'¤зан≥ надавати решт≥ учасник≥в на њхню вимогу повну ≥нформац≥ю про д≥њ, виконуван≥ в≥д ≥мен≥ та в ≥нтересах товариства.

”часник повного товариства маЇ право передати свою частку або њњ частину ≥ншим учасникам товариства або трет≥м особам т≥льки за згодою вс≥х учасник≥в. « передачею частки (њњ частини) трет≥й особ≥ до останньоњ переход¤ть вс≥ права та обов'¤зки, що належали учасников≥, ¤кий вибув.

ќск≥льки вс≥ учасники повного товариства займаютьс¤ сп≥льною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, вони не мають права в≥д свого ≥мен≥ та в своњх ≥нтересах зд≥йснювати угоди, однор≥дн≥ з ц≥л¤ми д≥¤льност≥ товариства, а також брати участь у будь-¤ких товариствах (кр≥м акц≥онерних), ¤к≥ мають однор≥дну з повним товариством мету д≥¤льност≥. ” раз≥ порушенн¤ ц≥Їњ вимоги, учасник товариства зобов'¤заний компенсувати збитки, запод≥¤н≥ товариству.

як уже зазначалос¤, учасники повного товариства несуть сол≥дарну в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства ус≥м своњм майном.

І 3.  омандитне товариство

 омандитне товариство можна квал≥ф≥кувати ¤к товариство зм≥шаного типу, в ¤кому разом з одним або б≥льше учасник≥в, ¤к≥ зд≥йснюють в≥д ≥мен≥ товариства п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть ≥ несуть в≥дпов≥дальн≥сть за зобов'¤занн¤ми товариства вс≥м своњм майном (повн≥ товариш≥), Ї один або б≥льше учасник≥в, в≥дпов≥дальн≥сть ¤ких обмежуЇтьс¤ вкладом у майн≥ товариства (вкладник≥в або командитист≥в).

«окрема, установчий догов≥р про командитне товариство, кр≥м в≥домостей, ¤к≥ м≥стить установчий догов≥р про повне товариство, маЇ в≥дображати участь вкладник≥в у такому товариств≥, а саме: стосовно вкладник≥в вказуЇтьс¤ т≥льки сукупний розм≥р њхн≥х часток у майн≥ товариства, а також розм≥р, склад ≥ пор¤док внесенн¤ ними вклад≥в.

¬кладник може вступати до командитного товариства шл¤хом внесенн¤ грошових або матер≥альних вклад≥в. ¬кладники командитного товариства мають право:

¬кладники командитного товариства повинн≥ вносити вклади й додатков≥ внески у розм≥р≥, способами й пор¤дком, передбаченими установчим договором, проте сукупний розм≥р њхн≥х часток маЇ не перевищувати 50 в≥дсотк≥в майна товариства, зазначеного в установчому договор≥. Ќа момент реЇстрац≥њ командитного товариства кожний з вкладник≥в повинен внести не менш ¤к 25 в≥дсотк≥в свого внеску.

“аким чином, вкладники беруть участь у д≥¤льност≥ командитного товариства лише своњми вкладами, розм≥р ¤ких визначаЇ суму отримуваного ними прибутку. Ѕудь-¤коњ участ≥ в управл≥нн≥ товариством вони не беруть.

¬кладники не мають права перешкоджати' д≥¤м повних товариш≥в з управл≥нн¤ справами товариства.

–озд≥л 8 ѕравове становище господарських об'Їднань

І 1. ѕон¤тт¤ господарського об'Їднанн¤. «аконодавство про господарськ≥ об'Їднанн¤

√осподарське об'Їднанн¤ Ч це один з вид≥в суб'Їкт≥в господарського права. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ вв≥йшли до об'Їднанн¤, Ї його членами або його учасниками (ст. « «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", ст. 27 «акону ”крањни "ѕро власн≥сть").

як суб'Їкт права об'Їднанн¤ маЇ своњ економ≥чн≥, орган≥зац≥йн≥ та юридичн≥ ознаки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д п≥дприЇмства.

ѕо-перше, п≥дприЇмства консол≥дуютьс¤ у групи Ч об'Їднанн¤ на основ≥ певних матер≥альних (економ≥чних) ≥нтерес≥в (сп≥льн≥сть ≥нтерес≥в).

™дн≥сть матер≥альних ≥нтерес≥в член≥в ¤к основа об'Їднанн¤ Ч це його економ≥чна ознака.

ѕо-друге, об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкт господарського права маЇ майно, юридичне в≥докремлене в≥д майна член≥в об'Їднанн¤.

“ретьою ознакою об'Їднанн¤ Ї централ≥зац≥¤ в руках об'Їднанн¤ ¤к суб'Їкта права функц≥й ≥ повноважень його член≥в. ÷е орган≥зац≥йно-правова ознака.

„етвертою ознакою об'Їднанн¤ Ї особлива (складна) право-суб'Їктн≥сть. њњ особлив≥сть обумовлена орган≥зац≥йною структурою об'Їднанн¤. „ленами об'Їднанн¤ можуть бути лише п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) Ч юридичн≥ особи, кожне з ¤ких при входженн≥ до об'Їднанн¤ збер≥гаЇ права юридичноњ особи ≥ д≥Ї на основ≥ «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥".

“аким чином, господарське об'Їднанн¤ Ї складною господарською орган≥зац≥Їю, ¤ка створена на основ≥ поЇднанн¤ матер≥альних ≥нтерес≥в п≥дприЇмств-учасник≥в, д≥Ї на п≥дстав≥ установчого договору або статуту ≥ реЇструЇтьс¤ ¤к юридична особа.

” господарському законодавств≥ немаЇ окремого спец≥ального нормативного акта, ¤кий би м≥стив норми про господарськ≥ об'Їднанн¤.

І 2. ¬иди господарських об'Їднань

¬иди об'Їднань Ч це њх класиф≥кац≥¤ за певними матер≥али ми та юридичними критер≥¤ми з урахуванн¤м законодавчих визначень.

ƒогов≥рн≥ ≥ статутн≥ об'Їднанн¤ класиф≥куютьс¤ також залежно в≥д њхньоњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми: державн≥, недержавн≥, зм≥шан≥.

Ќаведена класиф≥кац≥¤ об'Їднань не Ї вичерпною, оск≥льки законом передбачено, що п≥дприЇмства можуть об'Їднуватис¤ ≥ в ≥нш≥

структури за галузевим чи територ≥альним принципом.

ƒогов≥рн≥ об'Їднанн¤. —еред об'Їднань цього виду пом≥тне м≥сце пос≥дають корпорац≥њ Ч найпоширен≥ший вид об'Їднань державних п≥дприЇмств.

≤ншим видом догов≥рного об'Їднанн¤ визначено асоц≥ац≥ю.

—татутн≥ об'Їднанн¤. ќсновним видом статутних об'Їднань визначено концерн.

ƒо статутних об'Їднань в≥днос¤ть також державн≥ корпорац≥њ (хоч за законом це догов≥рн≥ об'Їднанн¤).

“рет≥м видом статутних об'Їднань визначено консорц≥ум.

І 3. ‘ункц≥њ та компетенц≥¤ господарського об'Їднанн¤

‘ункц≥њ та компетенц≥¤ господарського об'Їднанн¤, за загальним правилом, визначаютьс¤ в ≥ндив≥дуальному пор¤дку тими нормативними актами, ¤кими створюЇтьс¤ об'Їднанн¤.

√осподарському об'Їднанню, ¤к правило, притаманн≥ так≥ функц≥њ:

ƒелегуванн¤ функц≥й ≥ в≥дпов≥дних повноважень означаЇ, що господарськ≥ об'Їднанн¤ д≥ють у в≥дносинах з п≥дприЇмствами, ¤к≥ до них вход¤ть, ¤к вищесто¤щий орган. ÷е означаЇ, що вони виконують так≥ функц≥њ ≥ реал≥зують так≥ повноваженн¤:

 орпорац≥¤м ¤к центральним органам державного управл≥нн¤ заборонено безпосередньо втручатис¤ в господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, вищесто¤щими органами щодо ¤ких вони Ї.

І 4. ѕравовий статус промислово-ф≥нансових груп

промислово-ф≥нансова група ¤вл¤Ї собою об'Їднанн¤, до ¤кого можуть входити промислов≥ п≥дприЇмства, с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥ установи, ≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, що мають на мет≥ отриманн¤ прибутку, ≥ ¤ке створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ”р¤ду ”крањни на певний терм≥н з метою реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, включаючи програми в≥дпов≥дно до м≥ждержавних договор≥в, а також виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ.

”часники ѕ‘√, серед ¤ких обов'¤зковою Ї на¤вн≥сть банк≥вськоњ установи, збер≥гають статус юридичноњ особи, тод≥ ¤к ѕ‘√ статусу юридичноњ особи не маЇ. ѕраво д≥¤ти в≥д ≥мен≥ ѕ‘√ маЇ виключно головне п≥дприЇмство ѕ‘√.

≤н≥ц≥аторами створенн¤ ѕ‘√ виступають п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥ установи, ≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥. ≤н≥ц≥атори на добров≥льних засадах провод¤ть загальн≥ збори, на ¤ких вони:

Ч приймають протокольне р≥шенн¤ про нам≥р створити ѕ‘√;

Ч приймають √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть у виробництв≥ к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√;

Ч розробл¤ють та затверджують техн≥ко-економ≥чний проект обгрунтуванн¤ створенн¤ ѕ‘√;

Ч розробл¤ють проекти двосторонн≥х угод про поставки пром≥жноњ продукц≥њ ѕ‘√ (або наданн¤ в≥дпов≥дних послуг);

Ч визначають уповноважену особу ≥н≥ц≥атор≥в створенн¤ ѕ‘√

–еЇстрац≥¤ ѕ‘√ проводитьс¤ ћ≥неконом≥ки на п≥дстав≥ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про створенн¤ ѕ‘√ та затвердженоњ √енеральноњ угоди про сум≥сну д≥¤льн≥сть у двотижневий терм≥н. ѕ≥сл¤ реЇстрац≥њ ѕ‘√ видаЇтьс¤ св≥доцтво встановленого зразка.

Ћ≥кв≥дац≥¤ ѕ‘√ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом прийн¤тт¤ постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

Ч у зв'¤зку ≥з зак≥нченн¤м затвердженого терм≥ну њњ д≥¤льност≥;

Ч через неможлив≥сть реорган≥зац≥њ ѕ‘√ у випадках, передбачених ст. 6 «акону ”крањни "ѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥";

Ч з ≥н≥ц≥ативи учасник≥в ѕ‘√.

ѕропозиц≥њ щодо л≥кв≥дац≥њ ѕ‘√ надсилаютьс¤ до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни про л≥кв≥дац≥ю ѕ‘√ Ї п≥дставою дл¤ виключенн¤ ѕ‘√ з –еЇстру промислово-ф≥нансових груп ”крањни.


Ќазад «м≥ст ƒал≥
Hosted by uCoz