| назад | «м≥ст | дал≥ |
‘≥нансове право Ч це сукупн≥сть правових норм, що регулюють сусп≥льн≥ в≥дносини у сфер≥ збиранн¤, розпод≥лу та використанн¤ органами державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ кошт≥в з метою забезпеченн¤ виконанн¤ покладених на ц≥ органи завдань ≥ функц≥й.
ѕредметом регулюванн¤ ф≥нансового права Ї бюджетна система ”крањни, пор¤док розпод≥лу доход≥в ≥ видатк≥в м≥ж њњ ланками; пор¤док готуванн¤, прийн¤тт¤ ≥ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в; система оподаткуванн¤, види, розм≥ри та строки сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в до бюджету; засади створенн¤ ф≥нансового, грошового, кредитного та ≥нвестиц≥йного ринк≥в, наданн¤ ф≥нансових послуг та функц≥онуванн¤ ф≥нансових установ; пор¤док державного ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤, утворенн¤ та погашенн¤ державного внутр≥шнього й зовн≥шнього боргу; статус нац≥ональноњ валюти, а також статус ≥ноземних валют на територ≥њ ”крањни; пор¤док випуску та об≥гу державних ц≥нних папер≥в, њхн≥ види та типи.
‘≥нансово-правов≥ в≥дносини можуть виникати м≥ж державою в ц≥лому та њњ адм≥н≥стративно-територ≥альними утворенн¤ми (јвтономною –еспубл≥кою рим, област¤ми, районами, м≥стами, районами у м≥стах, селищами та селами); м≥ж центральними та м≥сцевими органами виконавчоњ влади й м≥сцевого самовр¤дуванн¤; державними ф≥нансовими органами та п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми; м≥ж державними ф≥нансовими органами та населенн¤м.
Ѕюджетна система складаЇтьс¤ з ƒержавного бюджету ”крањни та м≥сцевих бюджет≥в. ƒо м≥сцевих бюджет≥в належать бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим, бюджети областей, районн≥ бюджети, бюджети район≥в у м≥стах ≥ бюджети м≥сцевого самовр¤дуванн¤ (територ≥альних громад с≥л, селищ, м≥ст та њхн≥х об'Їднань).
Ѕюджетна система ”крањни базуЇтьс¤ на принципах:
1) Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни, що забезпечуЇтьс¤ Їдиною правовою базою, Їдиною грошовою системою, Їдиним регулюванн¤м бюджетних в≥дносин, Їдиною бюджетною класиф≥кац≥Їю, Їдн≥стю пор¤дку виконанн¤ бюджет≥в ≥ веденн¤ бухгалтерського обл≥ку та зв≥тност≥;
2) збалансованост≥, тобто в≥дпов≥дност≥ повноважень на зд≥йсненн¤ витрат бюджету обс¤гу надходжень до бюджету на в≥дпов≥дний бюджетний пер≥од;
3) самост≥йност≥, держава коштами державного бюджету не несе в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а органи влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ коштами в≥дпов≥дних бюджет≥в не несуть в≥дпов≥дальност≥ за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ одне одного, а також за бюджетн≥ зобов'¤занн¤ держави;
4) повноти, включенню до складу бюджет≥в п≥дл¤гають ус≥ надходженн¤ до бюджет≥в та витрати бюджет≥в, що зд≥йснюютьс¤ зг≥дно з нормативно-правовими актами орган≥в державноњ влади, орган≥в влади јвтономноњ –еспубл≥ки рим, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
5) обгрунтованост≥, бюджет формуЇтьс¤ на реал≥стичних макропоказниках економ≥чного й соц≥ального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету ≥ витрат бюджету;
6) ефективност≥, при складанн≥ та виконанн≥ бюджет≥в ус≥ учасники бюджетного процесу мають прагнути максимального дос¤гненн¤ запланованих ц≥лей при залученн≥ м≥н≥мально достатнього обс¤гу бюджетних кошт≥в;
7) субсид≥арност≥, розпод≥л видатк≥в м≥ж державним ≥ м≥сцевими бюджетами, а також м≥ж м≥сцевими бюджетами маЇ грунтуватис¤ на максимально можливому наближенн≥ наданн¤ сусп≥льних послуг до њх споживача;
8) ц≥льового використанн¤ бюджетних кошт≥в т≥льки за бюджетними призначенн¤ми;
9) справедливост≥ та неупередженост≥ розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами й територ≥альними громадами;
10) публ≥чност≥ та прозорост≥, ƒержавний бюджет ”крањни та м≥сцев≥ бюджети затверджуютьс¤, а р≥шенн¤ щодо зв≥-
ту про њх виконанн¤ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно ¬ерховною –адою ”крањни, ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим та в≥дпов≥дними радами;
11) в≥дпов≥дальност≥ учасник≥в бюджетного процесу, кожен учасник бюджетного процесу несе в≥дпов≥дальн≥сть за своњ д≥њ або безд≥¤льн≥сть на кожн≥й його стад≥њ.
Ѕюджетний процес Ч це регламентована законодавством д≥¤льн≥сть щодо складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ бюджет≥в, њх виконанн¤ ≥ контролю за ним, затвердженн¤ зв≥т≥в про виконанн¤ бюджет≥в, що вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни.
Ѕюджетна класиф≥кац≥¤ Ч це Їдине систематизоване, 1 функц≥ональне згрупуванн¤ доход≥в, видатк≥в ≥ ф≥нансуванн¤ ≥ бюджету за однор≥дними ознаками (економ≥чна сутн≥сть, функц≥ональна д≥¤льн≥сть, орган≥зац≥йний устр≥й та ≥нш≥) в≥д- пов≥дно до законодавства ”крањни й м≥жнародних стандарт≥в, що забезпечуЇ контроль, загальнодержавну та м≥жнародну пор≥вн¤нн≥сть бюджетних даних. —труктура бюджетноњ класиф≥кац≥њ розробл¤Їтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ затверджуЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни.
ап≥тальн≥ видатки, або видатки розвитку, Ч це витрати бюджет≥в на ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥: ф≥нансуванн¤ кап≥тальних вкладень виробничого й невиробничого призначенн¤; ф≥нансуванн¤ структурноњ перебудови народного господарства; субвенц≥њ та ≥нш≥ видатки, пов'¤зан≥ з розширеним в≥дтворенн¤м.
ѕодаткова пол≥тика Ч це д≥¤льн≥сть орган≥в державноњ влади та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у сфер≥ встановленн¤ та збиранн¤ податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в; дал≥ податк≥в), ¤ка реал≥зуЇтьс¤ через визначенн¤ платник≥в податк≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, об'Їкт≥в оподаткуванн¤ ≥ ставок податк≥в; вид≥в податк≥в, збор≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в, що справл¤ютьс¤ на територ≥њ ”крањни, м≥сцевих податк≥в, збор≥в та ≥нших обов'¤зкових платеж≥в; основних принцип≥в наданн¤ п≥льг ≥ зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤. ѕодаткова пол≥тика Ї основним напр¤мком зд≥йсненн¤ ф≥нансовоњ пол≥тики держави.
ќсновними положенн¤ми, система оподаткуванн¤ в ”крањн≥ маЇ будуватис¤ на таких засадах:
1) стимулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ виробничоњ д≥¤льност≥ та ≥нвестиц≥йноњ активност≥ введенн¤ п≥льг щодо оподаткуванн¤ прибутку (доходу), спр¤мованого на розвиток виробництва;
2) обов'¤зковост≥ впровадженн¤ норм щодо сплати податк≥в, визначених на п≥дстав≥ даних про об'Їкти оподаткуванн¤ за зв≥тний пер≥од, ≥ встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ платник≥в податк≥в за порушенн¤ податкового законодавства;
3) р≥внозначност≥ та пропорц≥йност≥ справл¤нн¤ податк≥в з юридичних ос≥б у певн≥й частц≥ в≥д отриманого прибутку й забезпеченн¤ сплати р≥вних податк≥в на р≥вн≥ прибутки та пропорц≥йно б≥льших податк≥в на б≥льш≥ доходи;
4) р≥вност≥, недопущенн¤ будь-¤ких про¤в≥в податковоњ дискрим≥нац≥њ забезпеченн¤ однакового п≥дходу до суб'Їкт≥в господарюванн¤ (юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, включно з нерезидентами) у визначенн≥ обов'¤зк≥в щодо сплати податк≥в;
5) соц≥альноњ справедливост≥ забезпеченн¤ соц≥альноњ п≥дтримки малозабезпечених верств населенн¤ через запровадженн¤ економ≥чно обгрунтованого неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н ≥ застосуванн¤ диференц≥йованого та прогресивного оподаткуванн¤ громад¤н, ¤к≥ отримують висок≥ й надвисок≥ доходи;
6) стаб≥льност≥ забезпеченн¤ незм≥нност≥ податк≥в та њх ставок, а також податкових п≥льг прот¤гом бюджетного року;
7) економ≥чноњ обгрунтованост≥ встановленн¤ податк≥в на п≥дстав≥ показник≥в розвитку нац≥ональноњ економ≥ки та ф≥нансових можливостей, з огл¤ду на необх≥дн≥сть дос¤гненн¤ збалансованост≥ витрат бюджету з його доходами;
8) р≥вном≥рност≥ сплати встановленн¤ строк≥в податк≥в з метою забезпеченн¤ своЇчасного надходженн¤ кошт≥в до бюджету дл¤ ф≥нансуванн¤ видатк≥в;
9) компетенц≥њ встановленн¤ ≥ скасуванн¤ податк≥в, а також п≥льг њх платникам зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства про оподаткуванн¤ виключно ¬ерховною –адою ”крањни, ¬ерховною –адою јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ м≥сцевими радами;
10) Їдиного п≥дходу до розробленн¤ податкових закон≥в з обов'¤зковим визначенн¤м платника податку, об'Їкта оподаткуванн¤, джерела сплати податку, податкового пер≥оду, ставок податку, строк≥в ≥ пор¤дку сплати податку, п≥дстав дл¤ наданн¤ податкових п≥льг;
11) доступност≥ податкового законодавства дл¤ платник≥в податк≥в.
—таб≥льн≥, загальнов≥дом≥ та Їдин≥ дл¤ вс≥х принципи податковоњ пол≥тики забезпечують нормальн≥ умови господарюванн¤ ≥ поступовий розвиток ринкових в≥дносин.
—истема оподаткуванн¤ Ч це сукупн≥сть податк≥в, що сплачуютьс¤ до бюджет≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в у встановленому законами ”крањни пор¤дку, а також права, обов'¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в.
ожна держава встановлюЇ власну систему оподаткуванн¤, тобто визначаЇ платник≥в податк≥в, об'Їкти оподаткуванн¤, види податк≥в ≥ пор¤док њх сплати. “ип системи оподаткуванн¤ визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м чотирьох сектор≥в формуванн¤ податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в): державного; комерц≥йного; ф≥нансового сектора; населенн¤.
ѕодаткова система ”крањни базуЇтьс¤ на таких принципах: стимулюванн¤ науково-техн≥чного прогресу, п≥дприЇмницькоњ виробничоњ д≥¤льност≥ та ≥нвестиц≥йноњ активност≥; обов'¤зковост≥; р≥внозначност≥ та пропорц≥йност≥; р≥вност≥, недопущенн¤ будь-¤ких про¤в≥в податковоњ дискрим≥нац≥њ; соц≥альноњ справедливост≥; стаб≥льност≥; економ≥чноњ обгрунтованост≥; р≥вном≥рност≥ сплати; компетенц≥њ; Їдиного п≥дходу та доступност≥.
ѕ≥д податком сл≥д розум≥ти обов'¤зковий внесок до бюджету в≥дпов≥дного р≥вн¤ або до державного ц≥льового фонду, зд≥йснюваний платниками в пор¤дку й на умовах, визначених законодавчими актами про оподаткуванн¤. ѕодатки сплачуютьс¤ в певному розм≥р≥ та в ч≥тко визначен≥ строки.
ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди Ч це фонди, що створен≥ в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни ≥ формуютьс¤ за рахунок визначених законодавчими актами податк≥в. ”с≥ державн≥ ц≥льов≥ фонди, кр≥м ѕенс≥йного фонду ”крањни, включаютьс¤ до ƒержавного бюджету ”крањни.
ќсновн≥ ознаки податку:
1) примусов≥сть ≥ обов'¤зков≥сть, тобто в≥дсутн≥сть у платника вибору (платити чи не платити) ≤ встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за ухиленн¤ в≥д сплати податку;
2) безоплатн≥сть, тобто спр¤мован≥сть кошт≥в в≥д платника до держави, в≥дсутн≥сть зустр≥чних зобов'¤зань з боку держави;
3) безумовн≥сть, тобто сплата податку без виконанн¤ будь-¤ких д≥й з боку держави;
4) нец≥льовий характер, в≥дсутн≥сть ч≥тких вказ≥вок щодо напр¤м≥в використанн¤ надходжень в≥д певного податку;
5) розпод≥л кошт≥в в≥д конкретних податк≥в м≥ж бюджетами р≥зних р≥вн≥в ≥ державними ц≥льовими фондами;
6) безповоротн≥сть, тобто кошти, сплачен≥ у вигл¤д≥ податк≥в, не повертаютьс¤ до платник≥в. ‘ункц≥њ податк≥в:
а) ф≥скальна Ч наповненн¤ бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в;
б) контрольна Ч перев≥рка ефективност≥ функц≥онуванн¤ податковоњ системи;
в) розпод≥льча Ч розпод≥л частини нац≥онального доходу по р≥зних сферах задоволенн¤ сусп≥льних потреб;
г) регулювальна Ч забезпеченн¤ стимулюванн¤ одних галузей сусп≥льного виробництва та стримуванн¤ ≥нших.
ƒо загальнодержавних податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) належать:
Ч податок на додану варт≥сть;
Ч акцизний зб≥р;
Ч податок на прибуток п≥дприЇмств;
Ч податок на доходи ф≥зичних ос≥б;
Ч мито;
Ч державне мито;
Ч податок на нерухоме майно (нерухом≥сть);
Ч плата (податок) за землю;
Ч рентн≥ платеж≥;
Ч податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в;
Ч податок на промисел;
Ч зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету;
Ч зб≥р за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в;
Ч зб≥р за забрудненн¤ навколишнього природного середовища;
Ч зб≥р до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального захисту населенн¤;
Ч зб≥р на обов'¤зкове соц≥альне страхуванн¤;
Ч зб≥р на обов'¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤;
Ч зб≥р до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду;
Ч плата за торговий патент на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
Ч зб≥р на розвиток виноградарства, сад≥вництва та хмел¤рства;
Ч Їдиний зб≥р, що справл¤Їтьс¤ в пунктах пропуску через державний кордон ”крањни;
Ч зб≥р за використанн¤ рад≥очастотного ресурсу ”крањни.
Ѕанки Ч це ф≥нансов≥ установи, функц≥Їю ¤ких Ї кредитуванн¤ суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ та громад¤н за рахунок залученн¤ кошт≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, населенн¤ та ≥нших кредитних ресурс≥в, касове й розрахункове обслуговуванн¤ народного господарства, виконанн¤ валютних та ≥нших банк≥вських операц≥й, передбачених чинним законодавством. Ѕанки Ї головною ланкою у ф≥нансов≥й систем≥ держави.
Ѕанк≥вська система Ї двор≥вневою ≥ складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку ”крањни та ≥нших банк≥в, утворених зг≥дно ≥з законодавством ”крањни, в тому числ≥ «овн≥шньоеконом≥чного банку ”крањни, ќщадного банку ”крањни. –озр≥зн¤ють ун≥версальн≥ та спец≥ал≥зован≥ (ощадн≥, ≥нвестиц≥йн≥, ≥потечн≥, розрахунков≥) банки.
Ќац≥ональний банк ”крањни Ч центральний банк держави, њњ ем≥с≥йний центр. ¬≥н проводить Їдину державну пол≥тику в царин≥ грошового об≥гу, кредиту, зм≥цненн¤ грошовоњ одиниц≥, орган≥зовуЇ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки, координуЇ д≥¤льн≥сть банк≥вськоњ системи в ц≥лому, визначаЇ курс грошовоњ одиниц≥ в≥дносно валют ≥нших крањн. …ому належить монопольне право на випуск грошей в об≥г, а також випуск нац≥ональних грошових знак≥в за р≥шенн¤м ¬ерховноњ –ади ”крањни. ќсновною функц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни Ї забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.
Ќац≥ональний банк ”крањни створюЇ ƒержавну скарбницю республ≥ки та орган≥зовуЇ њњ д≥¤льн≥сть, збер≥гаЇ резервн≥ фонди грошових знак≥в, дорогоц≥нн≥ метали та золотовалютн≥ запаси.
ѕравл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни складаЇтьс¤ з голови ѕравл≥нн¤, його заступник≥в ≥ член≥в ѕравл≥нн¤.
Ѕанки в ”крањн≥ створюютьс¤ у форм≥ акц≥онерного товариства, товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю або кооперативного банку. —уб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ без реЇстрац≥њ њх у Ќац≥ональному банку ”крањни в≥дпов≥дно до законодавства не мають права використовувати у своњх назвах терм≥н УбанкФ ≥ пох≥дн≥ в≥д нього словосполученн¤.
”часниками банку можуть бути юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особ≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни чи уповноважених ним орган≥в. ¬ласники ≥стотноњ участ≥ в банку повинн≥ мати бездоганну д≥лову репутац≥ю та задов≥льний ф≥нансовий стан. ”часниками банку не можуть бути юридичн≥ особи, в ¤ких банк маЇ ≥стотну участь, об'Їднанн¤ громад¤н, рел≥г≥йн≥ та благод≥йн≥ орган≥зац≥њ.
Ѕанк д≥Ї в≥дпов≥дно до статуту, в ¤кому визначен≥: найменуванн¤ банку, його м≥сцезнаходженн¤; орган≥зац≥йно-правова форма; види д≥¤льност≥, ¤к≥ маЇ нам≥р зд≥йснювати банк; розм≥р ≥ пор¤док формуванн¤ статутного кап≥талу банку; види акц≥й банку, њхн¤ ном≥нальна варт≥сть, форми випуску акц≥й (документарна або бездокументарна), к≥льк≥сть акц≥й, що купуютьс¤ акц≥онерами; структура управл≥нн¤ банком, органи управл≥нн¤, њх компетенц≥¤, пор¤док прийн¤тт¤ р≥шень та ≥нш≥ дан≥, що не суперечать законодавству ”крањни.
Ѕанки можуть в≥дкривати на територ≥њ ”крањни та за њњ межами ф≥л≥њ та представництва за погодженн¤м з Ќац≥ональним банком ”крањни.
| назад | «м≥ст | дал≥ |