назад «м≥ст

√лава XVII. ѕравозахисн≥ органи ”крањни

 

І 1. ѕон¤тт¤ правозахисноњ д≥¤льност≥

ѕравозахисна д≥¤льн≥сть пол¤гаЇ у захист≥ прав та ≥нтерес≥в громад¤н ”крањни, ≥ноземц≥в, ос≥б без громад¤нства (¤к юридичних, так ≥ ф≥зичних ос≥б) в≥дносно сп≥рних питань њхн≥х прав ≥ охоронюваних ≥нтерес≥в, а також у наданн≥ правовоњ допомоги в≥д обвинуваченн¤, посиленн¤ правових гарант≥й охорони прав ≥ свобод в≥д втручанн¤ орган≥в влади та управл≥нн¤.

ѕредмет правозохисноњ д≥¤льност≥ стосуЇтьс¤ правовоњ допомоги юридичним особам, громад¤нам ”крањни, ≥ноземц¤м та особам без громад¤нства, а також захисту ф≥зичних ос≥б в≥д обвинуваченн¤. ѕроте к≥льк≥сть ос≥б, ¤к≥ потребують допомоги та захисту з кожним роком зб≥льшуЇтьс¤.

ѕравозахисну функц≥ю виконуЇ адвокатура, ¤ка не Ї державною ≥нституц≥Їю. —воЇю д≥¤льн≥стю вона на профес≥йн≥й основ≥ забезпечуЇ право на захист в≥д обвинуваченн¤ ≥ надаЇ правову допомогу при вир≥шенн≥ справ у судах та ≥нших органах влади (ст. 59  онституц≥њ ”крањни). –азом з тим громад¤ни ”крањни мають право в≥льного вибору захисника ≥ можуть обирати захисником своњх ≥нтерес≥в особу, ¤ка Ї фах≥вцем у галуз≥ права, ¤кщо така особа може легально надавати правову допомогу особисто чи за дорученн¤м юридичноњ особи. ” 1998 р. в ”крањн≥ розпочала свою роботу нова правоза-хисна ≥нституц≥¤ Ч ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини.

 

І 2. ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини

ƒ≥¤льн≥сть ”повноваженого безпосередньо спр¤мована на охорону прав ≥ свобод людини, розширенн¤ об≥знаност≥ громад¤н про порушенн¤ њхн≥х прав ≥ свобод органами влади, посадовими особами. ÷¤ д≥¤льн≥сть водночас Ї ≥ правозахисною, ≥ правоохоронною. ”повноважений ¬ерховноњ –ади ”крањни з прав людини зд≥йснюЇ лег≥тимний парламентський контроль за додержанн¤м конституц≥йних прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина, а також захист прав кожного на територ≥њ ”крањни в межах своњх повноважень.

” компетенц≥ю ”повноваженого вход¤ть ≥ в≥дносини, що виникають м≥ж громад¤нином при реал≥зац≥њ його прав ≥ свобод та об'Їднанн¤ми громад¤н, установами, п≥дприЇмствами, орган≥зац≥¤ми (незалежно в≥д форми власност≥), њх посадовими та службовими особами. ѕри цьому в≥н маЇ право:

Х нев≥дкладного прийому найвищими посадовими особами держави, кер≥вниками державних орган≥в, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

Х звертатись з поданн¤м про в≥дпов≥дн≥сть  онституц≥њ ”крањни закон≥в ”крањни та ≥нших правових акт≥в ¬ерховноњ –ади, акт≥в ѕрезидента та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, правових акт≥в ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, ¤к≥ стосуютьс¤ прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина;

Х ознайомлюватис¤ з документами, у тому числ≥ й секретними, та отримувати њхн≥ коп≥њ в органах державноњ влади, органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, об'Їднанн¤х громад¤н, на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х (незалежно в≥д форми власност≥), органах прокуратури, включаючи справи, ¤к≥ перебувають у судах;

Х вимагати в≥д посадових ≥ службових ос≥б орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й (незалежно в≥д форми власност≥) спри¤нн¤ проведенню перев≥рок д≥¤льност≥ п≥дконтрольних ≥ п≥дпор¤дкованих њм п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, вид≥ленн¤ спец≥ал≥ст≥в дл¤ участ≥ у проведенн≥ перев≥рок, експертиз ≥ наданн¤ в≥дпов≥дних по¤снень;

Х запрошувати посадових ≥ службових ос≥б дл¤ отриманн¤ в≥д них усних або письмових по¤снень щодо обставин, ¤к≥ перев≥р¤ютьс¤ у справ≥;

Х в≥дв≥дувати у будь-¤кий час м≥сц¤ триманн¤ затриманих, попереднього ув'¤зненн¤, установи в≥дбуванн¤ засудженими покарань та установи примусового л≥куванн¤ ≥ перевихованн¤, псих≥атричн≥ л≥карн≥; опитувати ос≥б, ¤к≥ там перебувають, та отримувати ≥нформац≥ю щодо умов њх триманн¤;

Х звертатись до суду ≥з за¤вою про захист прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина тих ос≥б, ¤к≥ за станом здоров'¤ чи з ≥нших поважних причин не можуть цього зробити самост≥йно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процес≥ у випадках та пор¤дку, встановлених законом;

Х направл¤ти у в≥дпов≥дн≥ органи акти реагуванн¤ ”повноваженого в раз≥ ви¤вленн¤ порушень прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина дл¤ вжитт¤ цими органами необх≥дних заход≥в та ≥нш≥.

 

І 3. ёстиц≥¤ ”крањни

ќргани юстиц≥њ традиц≥йно належать до правозастосовчих орган≥в нашоњ держави.

ќргани юстиц≥њ очолюЇ ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни, ¤ке Ї центральним органом виконавчоњ влади в ”крањн≥. ѕравову основу д≥¤льност≥ орган≥в юстиц≥њ становл¤ть  онституц≥¤ ”крањни, закони ”крањни Уѕро державну виконавчу службуФ, Уѕро нотар≥атФ, ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство юстиц≥њ ”крањни, затверджене ”казом ѕрезидента ”крањни, ѕоложенн¤ про √оловне управл≥нн¤ юстиц≥њ ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, обласн≥,  ињвське ≥ —евастопольське м≥ськ≥ управл≥нн¤ юстиц≥њ та ≥нш≥ нормативно-правов≥ акти.

ƒо завдань орган≥в юстиц≥њ щодо зд≥йсненн¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ з юридичноњ допомоги можна в≥днести:

Х розвиток правовоњ ≥нформатизац≥њ, формуванн¤ у громад¤н правового св≥тогл¤ду;

Х державну реЇстрац≥ю нормативних акт≥в орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в господарського управл≥нн¤ та контролю, що зач≥пають права, свободи ≥ законн≥ ≥нтереси громад¤н або мають м≥жв≥домчий характер, веденн¤ реЇстру цих акт≥в, наданн¤ ≥нформац≥њ з бази даних реЇстру;

Х легал≥зац≥ю всеукрањнських, м≥жнародних ≥ м≥сцевих об'Їднань громад¤н, реЇстрац≥ю пол≥тичних парт≥й, м≥жнародних громадських орган≥зац≥й, неур¤дових орган≥зац≥й ≥ноземних держав в ”крањн≥ та њх символ≥ки, контроль за додержанн¤м ними положень њхн≥х статут≥в;

Х спри¤нн¤ розвитку юридичних послуг, зд≥йсненн¤ державноњ реЇстрац≥њ юридичних ос≥б та реЇстрац≥њ прав на нерухоме майно, веденн¤ реЇстру застави майна;

Х наданн¤ громад¤нам ≥ юридичним особам додаткових платних послуг ≥з складних питань правового характеру;

Х забезпеченн¤ п≥дготовки в≥дпов≥дних документ≥в та представництво ≥нтерес≥в держави в ™вропейському —уд≥ з прав людини п≥д час розгл¤ду справ про порушенн¤ прав людини в ”крањн≥, направленн¤ спостер≥гач≥в у м≥с≥њ з контролю за додержанн¤м прав ≥ свобод людини ≥ громад¤нина;

Х орган≥зац≥ю розгл¤ду звернень громад¤н з питань, ¤к≥ належать до компетенц≥њ орган≥в юстиц≥њ, ви¤вленн¤ та усуненн¤ причин, що породжують скарги громад¤н.

ќдним з основних напр¤м≥в д≥¤льност≥ орган≥в юстиц≥њ Ї д≥¤льн≥сть, спр¤мована на виконанн¤ р≥шень (вирок≥в), постанов судових орган≥в. ѕри цьому органи юстиц≥њ орган≥зують заходи щодо своЇчасного, повного та неупередженого примусового виконанн¤ р≥шень судових орган≥в.

 

І 4. Ќотар≥ат в ”крањн≥

” систем≥ правозахисних орган≥в важливе м≥сце пос≥даЇ нотар≥ат Ч система орган≥в ≥ посадових ос≥б, на ¤к≥ покладено обов'¤зок посв≥дчувати права, а також факти, що мають юридичне значенн¤, та вчин¤ти нотар≥альн≥ д≥њ, передбачен≥ «аконом ”крањни Уѕро нотар≥атФ, дл¤ наданн¤ њм юридичноњ в≥рог≥дност≥.

ѕредметом нотар≥альноњ д≥¤льност≥ Ї посв≥дченн¤ безсп≥рних прав, безсп≥рних факт≥в ≥ вчиненн¤ ≥нших д≥й, що випливаЇ ≥з повноважень нотар≥альних орган≥в ≥ посадових ос≥б. ƒ≥¤льн≥сть нотар≥ату спр¤мована на охорону та захист прав ≥ законних ≥нтерес≥в ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б, на запоб≥ганн¤ правопорушенн¤м шл¤хом правильного ≥ своЇчасного вчиненн¤ нотар≥альних д≥й.

ƒжерелами нотар≥ального права Ї  онституц≥¤ ”крањни, де закр≥плено теоретичн≥ положенн¤, ¤к≥ зумовлюють д≥¤льн≥сть нотар≥ату, а також «акон ”крањни Уѕро нотар≥атФ. «аконом вперше було передбачено запровадженн¤ приватного нотар≥ату. Ќотар≥уси у своњй д≥¤льност≥ керуютьс¤ також постановами й розпор¤дженн¤ми  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, наказами та ≥нструкц≥¤ми ћ≥н≥стерства юстиц≥њ.

” державних нотар≥альних конторах вчин¤ютьс¤ так≥ нотар≥альн≥ д≥њ (ст. 34 «акону):

1) посв≥дчуютьс¤ угоди (договори, запов≥ти, дорученн¤, шлюбн≥ контракти та ≥н.);

2) вживаютьс¤ заходи щодо охорони спадкового майна;

3) видаютьс¤ св≥доцтва про право на спадщину;

4) видаютьс¤ св≥доцтва про право власност≥ на частку у сп≥льному майн≥ подружж¤;

5) видаютьс¤ св≥доцтва про придбанн¤ жилих будинк≥в з прилюдних торг≥в;

6) видаютьс¤ дубл≥кати документ≥в, що збер≥гаютьс¤ у справах нотар≥альноњ контори;

7) накладаЇтьс¤ заборона в≥дчуженн¤ жилого будинку, квартири, дач≥, садового будинку, гаража, земельноњ д≥л¤нки, ≥ншого нерухомого майна;

8) засв≥дчуЇтьс¤ в≥рн≥сть коп≥й документ≥в ≥ виписок з них;

9) засв≥дчуЇтьс¤ справжн≥сть п≥дпису на документах;

10) засв≥дчуЇтьс¤ правильн≥сть перекладу документ≥в з одн≥Їњ мови на ≥ншу;

11) посв≥дчуЇтьс¤ факт, що громад¤нин Ї живим;

12) посв≥дчуЇтьс¤ факт перебуванн¤ громад¤нина в певному м≥сц≥;

13) посв≥дчуЇтьс¤ тотожн≥сть громад¤нина з особою, зображеною на фотокартц≥;

14) посв≥дчуЇтьс¤ час пред'¤вленн¤ документ≥в;

15) передаютьс¤ за¤ви ф≥зичних ≥ юридичних ос≥б ≥ншим ф≥зичним ≥ юридичним особам;

16) приймаютьс¤ на депозит (тобто на збер≥ганн¤ на певний строк) грошов≥ суми та ц≥нн≥ папери тощо.

 

І 5. јдвокатура в ”крањн≥

 онституц≥¤ ”крањни гарантуЇ кожному право захищати своњ права ≥ свободи в≥д порушень ≥ протиправних пос¤гань шл¤хом оскарженн¤ в суд≥ р≥шень, д≥й чи безд≥¤льност≥ орган≥в державноњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, посадових ≥ службових ос≥б.

јдвокатом може бути громад¤нин ”крањни, ¤кий маЇ вищу юридичну осв≥ту, стаж роботи за фахом юриста або пом≥чника адвоката не менш ¤к два роки, склав квал≥ф≥кац≥йн≥ ≥спити, маЇ св≥доцтво про право на зан¤тт¤ адвокатською д≥¤льн≥стю та прийн¤в ѕрис¤гу адвоката ”крањни.

ѕринцип незалежност≥ адвокатськоњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ у забезпеченн≥ таких умов виконанн¤ профес≥йних прав ≥ обов'¤зк≥в адвоката, ¤к≥ б забезпечували його свободу в≥д будь-¤кого зовн≥шнього впливу, тиску чи втручанн¤ в його д≥¤льн≥сть, зокрема з боку державних орган≥в, а також в≥д впливу своњх особистих ≥нтерес≥в. јдвокат зобов'¤заний не допускати у своњй профес≥йн≥й д≥¤льност≥ компром≥с≥в, ¤к≥ б применшували його незалежн≥сть, з метою догодити суду, ≥ншим державним органам, трет≥м особам або кл≥Їнтов≥, ¤кщо так≥ компром≥си розход¤тьс¤ ≥з законними ≥нтересами кл≥Їнта ≥ перешкоджають належному наданню йому правовоњ допомоги.

—утн≥сть принципу додержанн¤ законност≥ у д≥¤льност≥ адвоката пол¤гаЇ в тому, що в≥н зобов'¤заний не порушувати чинного законодавства ”крањни, спри¤ти утвердженню ≥ практичн≥й реал≥зац≥њ принцип≥в верховенства права та законност≥, вживати вс≥ своњ знанн¤ ≥ профес≥йну майстерн≥сть дл¤ належного захисту ≥ представництва прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ≥ юридичних ос≥б.

јдвокат не в≥дпов≥даЇ за порушенн¤ цього принципу в раз≥ допиту його у встановленому законом пор¤дку ¤к св≥дка щодо обставин, ¤к≥ виход¤ть за меж≥ предмета адвокатськоњ таЇмниц≥, визначеного чинним законодавством, хоч ≥ охоплюЇтьс¤ предметом конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ.

јдвокату гарантуЇтьс¤ р≥вн≥сть прав з ≥ншими учасниками процесу.  рим≥нальну справу проти адвоката може порушити т≥льки √енеральний прокурор ”крањни, його заступники, прокурори јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, област≥, м≥ста  иЇва. јдвоката не можна прит¤гти до крим≥нальноњ, матер≥альноњ та ≥ншоњ в≥дпов≥дальност≥ або погрожувати њњ застосуванн¤м у зв'¤зку з поданн¤м юридичноњ допомоги громад¤нам та орган≥зац≥¤м зг≥дно з законом.

¬ища квал≥ф≥кац≥йна ком≥с≥¤ адвокатури в межах своњх повноважень приймаЇ або затверджуЇ положенн¤, рекомендац≥њ, роз'¤сненн¤, р≥шенн¤, обов'¤зков≥ дл¤ виконанн¤ ква-л≥ф≥кац≥йно-дисципл≥нарними ком≥с≥¤ми адвокатури, адвокатами та адвокатськими об'Їднанн¤ми, на ¤ких поширюЇтьс¤ њхн¤ д≥¤.

 


назад «м≥ст
Hosted by uCoz