Ќазад «м≥ст ƒал≥

–озд≥л 11 √осподарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть

І 1. ѕон¤тт¤ в≥дпов≥дальност≥ в господарському прав≥

¬≥дпов≥дальн≥сть у господарському прав≥ Ч це комплексний правовий ≥нститут, ¤кий маЇ св≥й особливий предмет регулюванн¤ Ч господарськ≥ правопорушенн¤.

√осподарське правопорушенн¤ Ч це протиправна д≥¤ або безд≥¤льн≥сть суб'Їкта господарських в≥дносин, ¤ка не в≥дпов≥даЇ вимогам норм господарського права, не узгоджуЇтьс¤ з юридичними обов'¤зками зазначеного суб'Їкта, порушуЇ суб'Їктивн≥ права ≥ншого учасника в≥дносин або трет≥х ос≥б. √осподарськ≥ правопорушенн¤ можна класиф≥кувати за видами ≥ систематизувати в окрем≥ групи за певними критер≥¤ми.

“ак, залежно в≥д юридичноњ п≥дстави (тобто ¤к≥ юридичн≥ норми порушен≥) розр≥зн¤ютьс¤ догов≥рн≥ та позадогов≥рн≥ правопорушенн¤.

¬чиненн¤ суб'Їктом господарських в≥дносин правопорушенн¤ т¤гне за собою застосуванн¤ до правопорушника передбаченоњ або санкц≥онованоњ нормами господарського законодавства в≥дпов≥дальност≥. ќск≥льки це в≥дпов≥дальн≥сть за господарськ≥ правопорушенн¤ (правопорушенн¤, вчинен≥ у сфер≥ господарськоњ д≥¤льност≥), санкц≥њ за них встановлюЇ господарський закон. “акий вид в≥дпов≥дальност≥ у теор≥њ господарського права визначаЇтьс¤ ¤к господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть.

ўодо зм≥сту господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть загалом Ї матер≥альною ≥ застосовуЇтьс¤ у форм≥ певноњ системи майнових (економ≥чних) санкц≥й, передбачених або дозволених нормами господарського законодавства.

√осподарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ лише у раз≥ правопорушенн¤, тобто на так≥й юридичн≥й п≥дстав≥, ¤к об'Їктивн≥ протиправн≥ д≥њ чи безд≥¤льн≥сть правопорушника, ≥ загалом базуЇтьс¤ на презумпц≥њ його вини.

” функц≥ональному в≥дношенн≥ господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть покликана стимулювати належне виконанн¤ господарських та ≥нших зобов'¤зань. ќтже, њњ головною метою Ї забезпеченн¤ правопор¤дку у сфер≥ економ≥ки (в господарських в≥дносинах).

І 2. ‘ункц≥њ в≥дпов≥дальност≥

‘ункц≥њ господарське-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ визначаютьс¤ ¤к сукупн≥сть д≥й щодо застосуванн¤ до правопорушника у сфер≥ господарюванн¤ передбачених законом чи договором санкц≥й, а також правових насл≥дк≥в такого застосуванн¤. ¬иди ≥ зм≥ст функц≥й господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ в теор≥њ господарського права визначаютьс¤ по-р≥зному. ”загальнено Ї п≥дста' ви вид≥лити п'¤ть основних функц≥й.

—тимулююча функц≥¤.
Ўтрафна функц≥¤.
‘ункц≥¤ попередженн¤ правопорушень
 омпенсац≥йна функц≥¤.
≤нформац≥йна (сигнал≥зац≥йна) функц≥¤.

І 3. ¬иди в≥дпов≥дальност≥

пон¤тт¤ господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ включаЇ в себе ≥ майнов≥ насл≥дки застосуванн¤ санкц≥й.

¬иди господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ розр≥зн¤ють залежно в≥д вид≥в господарських правопорушень ≥ санкц≥й, встановлених за ц≥ правопорушенн¤. «а цим критер≥Їм у теор≥њ господарського права розр≥зн¤ють:

  1. в≥дшкодуванн¤ збитк≥в;
  2. штрафн≥ санкц≥њ;
  3. оперативно-господарськ≥ санкц≥њ;
  4. конф≥скац≥¤;
  5. господарсько-адм≥н≥стративн≥ штрафи;
  6. планово-госпрозрахунков≥ (оц≥ночн≥) санкц≥њ;
  7. господарсько-орган≥зац≥йн≥ санкц≥њ.

Ўтрафом визнаЇтьс¤ визначена законом або договором грошова сума, ¤ку боржник повинен сплатити кредиторов≥ в раз≥ невиконанн¤ або неналежного виконанн¤ зобов'¤занн¤, зокрема в раз≥ простроченн¤ виконанн¤

«акон розр≥зн¤Ї три види штрафних економ≥чних санкц≥й:

штраф у власному розум≥нн≥, пеню та неустойку.

 онф≥скац≥¤ Ч це безоплатне вилученн¤ у дох≥д бюджету майна (кошт≥в) суб'Їкта господарюванн¤ Ч правопорушника у випадках, пр¤мо передбачених законом.

√осподарсько-адм≥н≥стративний штраф Ч це грошова сума, що сплачуЇтьс¤ до державного бюджету суб'Їктом господарюванн¤ Ч правопорушником у передбачених законом випадках.

ѕланово-госпрозрахунков≥ (оц≥ночн≥) санкц≥њ Ч це передбачен≥ чинним законодавством заходи економ≥чного впливу на господарюючого суб'Їкта у зв'¤зку з порушенн¤м ним планових норматив≥в ≥ планових завдань

√осподарсько-орган≥зац≥йн≥ санкц≥њ Ч це передбачен≥ законом заходи орган≥зац≥йного впливу (обмеженн¤) суб'Їкта господарюванн¤, що њх застосовують компетентн≥ державн≥ органи у раз≥ порушенн¤ ним приписаних законом умов зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥.

ƒо них належать:

Ч обмеженн¤ або призупиненн¤ д≥¤льност≥ суб'Їкта господарюванн¤ до усуненн¤ ви¤влених у його д≥¤льност≥ недол≥к≥в (у раз≥ недодержанн¤ вимог еколог≥чного законодавства, сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чних правил тощо);

Ч призупиненн¤ д≥њ л≥ценз≥й;

Ч скасуванн¤ л≥ценз≥й;

Ч скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ;

Ч примусова реорган≥зац≥¤ (у зв'¤зку з допущенн¤м суб'Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ч монопол≥стом на ринку певного товару монопол≥стичного правопорушенн¤);

Ч примусова л≥кв≥дац≥¤ (у раз≥ скасуванн¤ державноњ реЇстрац≥њ; скасуванн¤ л≥ценз≥й, ¤кщо вс¤ д≥¤льн≥сть господарськоњ орган≥зац≥њ л≥цензуЇтьс¤; визнанн¤ суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ банкрутом, ¤кщо п≥сл¤ погашенн¤ його борг≥в у нього не залишилос¤ майна, необх≥дного дл¤ продовженн¤ своЇњ попередньоњ д≥¤льност≥).

І 4. ѕ≥дстави в≥дпов≥дальност≥

як ≥ будь-¤ка ≥нша юридична в≥дпов≥дальн≥сть, господарсько-правова в≥дпов≥дальн≥сть грунтуЇтьс¤ на певних правових п≥дставах. ÷е, по-перше, нормативн≥ п≥дстави, тобто сукупн≥сть норм права про в≥дпов≥дальн≥сть суб'Їкт≥в господарських в≥дносин. ƒругою правовою п≥дставою Ї господарська правосуб'Їктн≥сть правопорушника (боржника) ≥ потерп≥лого (кредитора).

“рет¤ п≥дстава називаЇтьс¤ юридико-фактичною. ÷е протиправн≥ д≥њ або безд≥¤льн≥сть особи Ч господарського правопорушника, що порушують права ≥ законн≥ ≥нтереси потерп≥лоњ особи (кредитора) чи заважають њх реал≥зац≥њ.

÷¤ п≥дстава складаЇтьс¤ з чотирьох елемент≥в, ¤к≥ в теор≥њ права називаютьс¤ умовами господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥:

Ч факт господарського порушенн¤
Ч протиправн≥сть повед≥нки господарського порушника
Ч причинний зв'¤зок м≥ж протиправною повед≥нкою порушника ≥ завданими потерп≥лому збитками
Ч вина господарського правопорушника

¬ина у господарськ≥й ≥ юрисдикц≥йн≥й практиц≥ Ч це ≥снуванн¤ двох обставин, ¤к≥ дають п≥дстави дл¤ застосуванн¤ в≥дпов≥дальност≥: на¤вн≥сть у особи-правопорушника реальних можливостей дл¤ належного виконанн¤;

¬ина Ї одн≥Їю з умов в≥дпов≥дальност≥ в дел≥ктних зобов'¤занн¤х м≥ж суб'Їктами. “ой, хто запод≥¤в шкоду, зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д њњ в≥дшкодуванн¤, ¤кщо доведе, що шкоду запод≥¤но не з його вини (ч2 ст. 440 ÷ ).

¬ина п≥дприЇмства (господарюючого суб'Їкта) Ч це вина його прац≥вник≥в. ќтже, принцип в≥дпов≥дальност≥ за вину вимагаЇ визначенн¤ конкретних прац≥вник≥в, д≥¤ або безд≥¤льн≥сть ¤ких спричинили невиконанн¤ зобов'¤зань чи запод≥¤нн¤ шкоди.

—укупн≥сть (склад) чотирьох названих умов утворюЇ юридично-фактичн≥ п≥дстави господарсько-правовоњ в≥дпов≥дальност≥.

ƒл¤ застосуванн¤ майновоњ в≥дпов≥дальност≥ у вигл¤д≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в потр≥бна на¤вн≥сть ус≥х чотирьох умов, тод≥ ¤к дл¤ застосуванн¤ неустойки (штрафу, пен≥) досить лише двох з них: факту господарського правопорушенн¤ та протиправност≥ повед≥нки порушника.

–озд≥л 12 ѕравове регулюванн¤ банкрутства

І 1. ѕон¤тт¤ банкрутства. —уб'Їкти у в≥дносинах банкрутства

Ѕанкрутство Ч це визнана арб≥тражним судом неспроможн≥сть боржника в≥дновити свою платоспроможн≥сть та задовольнити визнан≥ судом вимоги кредитор≥в не ≥накше ¤к через застосуванн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури.

” свою чергу, п≥д неплатоспроможн≥стю «акон розум≥Ї неспроможн≥сть суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ виконати п≥сл¤ настанн¤ встановленого строку њх сплати грошов≥ зобов'¤занн¤ перед кредиторами, в тому числ≥ по зароб≥тн≥й плат≥, а також виконати зобов'¤занн¤ щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в) не ≥накше ¤к через в≥дновленн¤ платоспроможност≥. « наведеного визначенн¤ випливаЇ, що банкрутство маЇ економ≥чний ≥ правовий характер.

—убТЇктами банкрутства (банкрутами) чинний «акон визнаЇ не лише юридичних ос≥б, ¤к це було ран≥ше, а й ф≥зичних ос≥б, зареЇстрованих ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕричому, ¤к це випливаЇ з≥ зм≥сту окремих положень ст. 1 «акону, суб'Їктами банкрутства можуть бути лише особи одн≥Їњ категор≥њ Ч суб'Їкти п≥дприЇмництва, ¤к≥ називаютьс¤ у «акон≥ боржниками або банкрутами.

Ѕоржником в≥дпов≥дний суб'Їкт вважаЇтьс¤ на вс≥х стад≥¤х провадженн¤ у справ≥ про банкрутство, банкрутом Ч п≥сл¤ того, ¤к арб≥тражний суд прийме постанову про визнанн¤ боржника банкрутом.

«акон ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом" не поширюЇтьс¤ на юридичних ос≥б, ¤к≥ не займаютьс¤ зг≥дно з њх статутами (положенн¤ми) систематичною п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, та на ф≥зичних ос≥б Ч неп≥дприЇмц≥в.

« ≥ншого боку, у в≥дносинах банкрутства виступають кредитори. ÷е можуть бути юридичн≥ або ф≥зичн≥ особи, ¤к≥ мають у встановленому пор¤дку п≥дтверджен≥ документами вимоги щодо грошових зобов'¤зань до боржника, щодо виплати заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ прац≥вникам боржника, а також органи державноњ податковоњ служби та ≥нш≥ державн≥ органи, ¤к≥ зд≥йснюють контроль за правильн≥стю та своЇчасн≥стю справл¤нн¤ податк≥в ≥ збор≥в (обов'¤зкових платеж≥в). ƒо ≥нших державних орган≥в «акон, зокрема, в≥дносить: органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ або центральн≥ органи виконавчоњ влади (п. 2 ст. 42; п. 2 ст. 43); державн≥ органи з питань надзвичайних ситуац≥й та у справах захисту населенн¤ в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, з питань охорони навколишнього природного середовища та ¤дерноњ безпеки, з питань геолог≥њ та використанн¤ надр (п. 2 ст. 43); державний орган у справах нагл¤ду за страховою д≥¤льн≥стю (п. 1 ст. 45); державний орган з питань регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в (п. 1 ст. 46).

І 2. ќрган≥зац≥йно-правов≥ питанн¤ запоб≥ганн¤ банкрутству

ќбов'¤зок вживати своЇчасн≥ заходи щодо запоб≥ганн¤ банкрутству п≥дприЇмства-боржника, кр≥м вже названого јгентства та його рег≥ональних (обласних) управл≥нь. «аконом покладено також на засновник≥в (учасник≥в) боржника Ч юридичне! особи, власника майна, центральн≥ органи виконавчоњ влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у межах њх повноважень.

«аконодавством передбачено два види позасудових процедур, ¤к≥ можуть провадитис¤ з метою запоб≥ганн¤ банкрутству: ф≥нансова допомога ≥ в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника (досудова санац≥¤).

‘≥нансова допомога боржнику в розм≥р≥, достатньому дл¤ погашенн¤ зобов'¤зань боржника перед кредиторами, у тому числ≥ зобов'¤зань щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в, може бути надана власником майна державного чи приватного п≥дприЇмства, засновниками (учасниками) боржника Ч юридичноњ особи, кредиторами боржника, ≥ншими особами.

ƒосудова санац≥¤ Ч це система заход≥в щодо в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника, ¤к≥ може зд≥йснювати власник майна (орган, уповноважений управл¤ти майном) боржника, ≥нвестор з метою запоб≥ганн¤ банкрутству боржника шл¤хом реорган≥зац≥йних, орган≥зац≥йно-господарських, управл≥нських, ≥нвестиц≥йних, техн≥чних, ф≥нансово-економ≥чних, правових заход≥в в≥дпов≥дно до законодавства до початку порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. ƒосудова санац≥¤ державних п≥дприЇмств провадитьс¤ за рахунок кошт≥в державних п≥дприЇмств та ≥нших джерел ф≥нансуванн¤. ќбс¤г кошт≥в дл¤ проведенн¤ досудовоњ санац≥њ державних п≥дприЇмств за рахунок кошт≥в ƒержавного бюджету ”крањни щор≥чно встановлюЇтьс¤ законом про ƒержавний бюджет.

—анац≥¤ боржника може застосовуватис¤ не т≥льки ¤к досудо-ва, а й ¤к судова процедура (у раз≥ порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство). ќск≥льки пор¤док њњ проведенн¤ регламентуЇтьс¤ процесуальними нормами, це питанн¤ доц≥льно розгл¤нути у в≥дпов≥дному параграф≥ ц≥Їњ теми.

І 3. ѕ≥дстави дл¤ застосуванн¤ банкрутства

ѕ≥дставою дл¤ застосуванн¤ банкрутства до суб'Їкта п≥дприЇмництва Ї економ≥чний фактор, визначений ст. 1 «акону ”крањни "ѕро в≥дновленн¤ платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його банкрутом", Ч неспроможн≥сть суб'Їкта п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ виконати п≥сл¤ настанн¤ встановленого строку њх сплати грошов≥ зобов'¤занн¤ перед кредиторами, у тому числ≥ ≥з зароб≥тноњ плати, а також виконати зобов'¤занн¤ щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в не ≥накше ¤к через в≥дновленн¤ платоспроможност≥. —уб'Їкт, неспроможний виконати зазначен≥ грошов≥ зобов'¤занн¤ прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ настанн¤ встановленого строку њх сплати, визнаЇтьс¤ «аконом боржником.

‘актичною п≥дставою дл¤ порушенн¤ справи про банкрутство може бути лише письмова за¤ва до арб≥тражного суду, ¤ка називаЇтьс¤ "за¤ва про порушенн¤ справи про банкрутство" (п. 1 ст. 7 «акону).

« такою за¤вою до арб≥тражного суду може звернутис¤ будь-хто з кредитор≥в.  редитори мають право об'Їднати своњ вимоги до боржника ≥ звернутис¤ до суду з одн≥Їю за¤вою, що п≥дписуЇтьс¤ вс≥ма кредиторами, ¤к≥ об'Їднали своњ вимоги (п. 9 ст. 7).

≤з за¤вою про порушенн¤ справи про банкрутство до арб≥тражного суду може звернутис¤ боржник з власноњ ≥н≥ц≥ативи. Ѕоржник реал≥зуЇ таке право за на¤вност≥ майна, достатнього дл¤ покритт¤ судових витрат, ¤кщо ≥нше не передбачено «аконом.

–азом з тим, боржник зобов'¤заний звернутис¤ в м≥с¤чний строк до арб≥тражного суду ≥з за¤вою про порушенн¤ справи про банкрутство у раз≥ виникненн¤ таких обставин:

Ч задоволенн¤ вимог одного або к≥лькох кредитор≥в приведе ƒо неможливост≥ виконанн¤ грошових зобов'¤зань боржника в повному обс¤з≥ перед ≥ншими кредиторами;

Ч орган боржника, уповноважений в≥дпов≥дно до установчих документ≥в або законодавства прийн¤ти р≥шенн¤ про л≥кв≥дац≥ю боржника, прийн¤в р≥шенн¤ про зверненн¤ до арб≥тражного суду з за¤вою боржника про порушенн¤ справи про банкрутство;

Ч при л≥кв≥дац≥њ боржника не у зв'¤зку з процедурою банкрутства встановлено неможлив≥сть боржника задовольнити вимоги кредитор≥в у повному обс¤з≥;

Ч в ≥нших випадках, передбачених «аконом (п. 5 ст. 7).

—праву про банкрутство порушуЇ арб≥тражний суд, ¤кщо безсп≥рн≥ вимоги кредитора (кредитор≥в) до боржника сукупно складають не менше трьохсот м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, ¤к≥ не були задоволен≥ боржником прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого дл¤ њх погашенн¤ строку, ¤кщо ≥нше не передбачено «аконом (п. « ст. 6).

І 4. ѕровадженн¤ у справах про банкрутство

ѕровадженн¤ за ц≥Їю категор≥Їю справ зд≥йснюють органи правосудд¤ у господарських в≥дносинах Ч арб≥тражн≥ суди.

ѕровадженн¤ у справах про банкрутство'можна под≥лити на

к≥лька стад≥й:

Ч порушенн¤ провадженн¤ у справ≥;

Ч п≥дготовче зас≥данн¤ арб≥тражного суду;

Ч ви¤вленн¤ кредитор≥в та ≥нвестор≥в;

Ч попереднЇ зас≥данн¤ арб≥тражного суду;

Ч проведенн¤ збор≥в кредитор≥в ≥ утворенн¤ ком≥тету кредитор≥в;

Ч винесенн¤ ухвали про санац≥ю;

Ч визнанн¤ боржника банкрутом ≥ в≥дкритт¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури;

Ч припиненн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство.

Ќа стад≥њ порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ арб≥тражний суд розгл¤даЇ за¤ву на предмет того, чи п≥дл¤гаЇ вона прийн¤ттю, а справа Ч порушенню.

ѕ≥дготовче зас≥данн¤ арб≥тражного суду необх≥дне дл¤:

¬и¤вленн¤ кредитор≥в зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом поданн¤ ними у м≥с¤чний строк з дн¤ опубл≥куванн¤ оголошенн¤ про порушенн¤ справи про банкрутство до арб≥тражного суду письмових за¤в про грошов≥ вимоги до боржника та документ≥в, що њх п≥дтверджують.

ѕопереднЇ зас≥данн¤ арб≥тражного суду проводитьс¤ не п≥зн≥ше трьох м≥с¤ц≥в п≥сл¤ проведенн¤ п≥дготовчого зас≥данн¤ суду.

ƒо компетенц≥њ збор≥в кредитор≥в належить прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про:

јрб≥тражний суд за клопотанн¤м ком≥тету кредитор≥в маЇ право винести ухвалу про проведенн¤ санац≥њ боржника та призначенн¤ керуючого санац≥Їю.

якщо прот¤гом шести м≥с¤ц≥в з дн¤ винесенн¤ ухвали про санац≥ю в арб≥тражний суд не буде поданий план санац≥њ боржника, арб≥тражний суд маЇ право прийн¤ти р≥шенн¤ про визнанн¤ боржника банкрутом ≥ в≥дкритт¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури.

ѕровадженн¤ у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1. 2 та 5 ч. 1 ст. 40 «акону, на вс≥х стад≥¤х провадженн¤ у справ≥ про банкрутство, тобто ¤к до, так ≥ п≥сл¤ визнанн¤ боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 ≥ 8, Ч лише до визнанн¤ боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому п. 6, Ч лише п≥сл¤ визнанн¤ боржника банкрутом.

І 5. Ћ≥кв≥дац≥йна процедура

—трок л≥кв≥дац≥йноњ процедури не може перевищувати дванадц¤ти м≥с¤ц≥в, проте цей строк може бути продовжений арб≥тражним судом на ш≥сть м≥с¤ц≥в.

” постанов≥ про визнанн¤ боржника банкрутом арб≥тражний суд в≥дкриваЇ л≥кв≥дац≥йну процедуру, призначаЇ л≥кв≥датора, а ним може бути особа, ¤ка виконувала повноваженн¤ розпор¤дника майна або (та) керуючого санац≥Їю боржника.

Ћ≥кв≥датор з дн¤ свого призначенн¤ зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до ст. 25 «акону так≥ повноваженн¤:

ѕ≥сл¤ проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ та оц≥нки майна банкрута л≥кв≥датор розпочинаЇ продаж майна банкрута на в≥дкритих торгах, ¤кщо ком≥тетом кредитор≥в не встановлено ≥нший пор¤док продажу майна банкрута.

” раз≥ надходженн¤ двох ≥ б≥льше пропозиц≥й щодо придбанн¤ майна банкрута л≥кв≥датор проводить конкурс (аукц≥он). ѕор¤док проведенн¤ конкурсу (аукц≥ону) визначаЇтьс¤ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни "ѕро приватизац≥ю невеликих державних п≥дприЇмств (малу приватизац≥ю)".

ѕродаж майна банкрута оформл¤Їтьс¤ договорами куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж л≥кв≥датором ≥ покупцем в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни.

„ергов≥сть спр¤муванн¤ кошт≥в, одержаних в≥д продажу майна банкрута, на задоволенн¤ вимог кредитор≥в, встановлена ст. 31 «акону

ѕ≥сл¤ завершенн¤ ус≥х розрахунк≥в з кредиторами л≥кв≥датор подаЇ до арб≥тражного суду зв≥т та л≥кв≥дац≥йний баланс з в≥дпов≥дними додатками.

јрб≥тражний суд п≥сл¤ заслуховуванн¤ зв≥ту л≥кв≥датора та думки член≥в ком≥тету кредитор≥в або окремих кредитор≥в виносить ухвалу про затвердженн¤ зв≥ту л≥кв≥датора та л≥кв≥дац≥йного балансу.

Ћ≥кв≥датор пов≥домл¤Ї державний орган з питань банкрутства про завершенн¤ л≥кв≥дац≥йноњ процедури.

І 6. ћирова угода

ѕ≥д мировою угодою у справ≥ про банкрутство розум≥Їтьс¤ домовлен≥сть м≥ж боржником ≥ кредиторами стосовно в≥дстрочки та (або) розстрочки, а також прощенн¤ (списанн¤) кредиторами борг≥в боржника, ¤ка оформл¤Їтьс¤ угодою стор≥н.

ћирова угода може бути укладена на будь-¤к≥й стад≥њ про дженн¤ у справ≥ про банкрутство.

–≥шенн¤ про укладенн¤ мировоњ угоди в≥д ≥мен≥ кредитор≥в приймаЇтьс¤ ком≥тетом кредитор≥в б≥льш≥стю голос≥в кредитор≥в - член≥в ком≥тету та вважаЇтьс¤ прийн¤тим за умови, що вс≥ кредитори, вимоги ¤ких забезпечен≥ заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладенн¤ мировоњ угоди.

–≥шенн¤ про укладенн¤ мировоњ угоди в≥д ≥мен≥ боржника приймаЇтьс¤ кер≥вником боржника чи арб≥тражним керуючим (керуючим санац≥Їю, л≥кв≥датором), ¤к≥ виконують повноваженн¤ орган≥в управл≥нн¤ та кер≥вника боржника ≥ п≥дписують њњ.

«атвердженн¤ арб≥тражним судом мировоњ угоди Ї п≥дставою дл¤ припиненн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство. « дн¤ затвердженн¤ арб≥тражним судом мировоњ угоди припин¤ютьс¤ повноваженн¤ арб≥тражного керуючого (розпор¤дника майна, керуючого санац≥Їю, л≥кв≥датора).

«а за¤вою будь-кого ≥з кредитор≥в мирова угода може бути визнана арб≥тражним судом нед≥йсною, ¤кщо:

¬изнанн¤ мировоњ угоди нед≥йсною Ї п≥дставою дл¤ поновленн¤ провадженн¤ у справ≥ про банкрутство, про що арб≥тражним судом виноситьс¤ ухвала, ¤ка може бути перев≥рена в пор¤дку нагл¤ду.

ћирова угода може бути роз≥рвана за р≥шенн¤м арб≥тражного —”ƒ” ” раз≥:

” раз≥ винесенн¤ арб≥тражним судом ухвали про в≥дмову в затвердженн≥ мировоњ угоди мирова угода вважаЇтьс¤ неукладеною.


Ќазад «м≥ст ƒал≥
Hosted by uCoz