Ќазад «м≥ст ƒал≥

–озд≥л 13 ѕравове регулюванн¤ ц≥н та ц≥ноутворенн¤

І 1. ѕон¤тт¤ та функц≥њ ц≥ни. ѕол≥тика ц≥ноутворенн¤

ц≥на Ї вираженн¤м узгодженого продавцем ≥ покупцем грошового або ≥ншого майнового екв≥валента, ¤кий покупець згоден заплатити за переданий йому товар (роботи, послуги).

«а такоњ умови ц≥на щонайкраще виконуЇ властив≥ њй функц≥њ у пер≥од побудови ринкових в≥дносин, а саме:

1) функц≥ю обл≥ку ≥ вим≥ру затрат сусп≥льноњ прац≥.

2) функц≥ю пропорц≥йност≥ та р≥вноваги в господарств≥.

3) стимулюючу функц≥ю.

4) розпод≥льчу функц≥ю, пов'¤зану з можлив≥стю в≥дхиленн¤ ц≥ни в≥д вартост≥.

ѕол≥тика ц≥ноутворенн¤ Ї складовою загальноњ економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики ”крањни ≥ спр¤мована на забезпеченн¤:

І 2. ¬иди ц≥н та пор¤док њх встановленн¤

«а способом встановленн¤ ц≥ни ≥ тарифи под≥л¤ютьс¤ на:

«а загальним правилом, контрактн≥ ц≥ни у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ визначаютьс¤ њњ суб'Їктами на догов≥рних засадах з урахуванн¤м попиту та пропозиц≥њ, а також ≥нших фактор≥в, ¤к≥ д≥ють на в≥дпов≥дних ринках на час укладанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних угод (контракт≥в).

ѕроте у р¤д≥ випадк≥в ћ≥н≥стерство зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни може запроваджувати ≥ндикативн≥ ц≥ни на товари, ¤к≥ Ї обов'¤зковими до використанн¤ суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ус≥х форм власност≥ при укладанн≥ та зд≥йсненн≥ зовн≥шньоеконом≥чних угод.

ѕ≥д ≥ндикативними розум≥ють ц≥ни на товари, ¤к≥ в≥дпов≥дають ц≥нам, що склалис¤ чи складаютьс¤ на в≥дпов≥дний товар на ринку експорту або ≥мпорту на момент зд≥йсненн¤ експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ з урахуванн¤м умов поставки та умов зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, визначених зг≥дно з законодавством ”крањни.

« огл¤ду на те, коли ≥ кому реал≥зуютьс¤ продукц≥¤ та товари, вс≥ ц≥ни (≥ в≥льн≥, ≥ державн≥ ф≥ксован≥ та регульован≥) под≥л¤ютьс¤ на оптов≥ та роздр≥бн≥.

ѕри розрахунках за продану с≥льськогосподарськими товаровиробниками с≥льськогосподарську продукц≥ю застосовують закуп≥вельн≥ ц≥ни.

І 3. ѕравове регулюванн¤ контролю за додержанн¤м дисципл≥ни ц≥н та в≥дпов≥дальн≥сть за њњ порушенн¤

ƒержавний контроль за ц≥нами зд≥йснюЇтьс¤ головним чином при встановленн≥ ≥ застосуванн≥ державних ф≥ксованих та регульованих ц≥н ≥ тариф≥в. ўодо сфери д≥њ в≥льних ц≥н контролюЇтьс¤ правом≥рн≥сть њх застосуванн¤ (зокрема, шл¤хом декларуванн¤) та додержанн¤ вимог антимонопольного законодавства.

 онтроль за додержанн¤м державноњ дисципл≥ни ц≥н зд≥йснюють спец≥альн≥ органи Ч державн≥ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами, систему ¤ких очолюЇ ƒержавна ≥нспекц≥¤ з контролю за ц≥нами, що функц≥онуЇ у склад≥ ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства державн≥ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами мають, зокрема, право:

”с¤ необгрунтовано одержана п≥дприЇмством, орган≥зац≥Їю сума виручки в результат≥ порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н п≥дл¤гаЇ вилученню в дох≥д в≥дпов≥дного бюджету залежно в≥д п≥дпор¤дкованост≥ п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ.  р≥м того, у позабюджетн≥ фонди м≥сцевих рад народних депутат≥в ст¤гуЇтьс¤ штраф у двократному розм≥р≥ необгрунтовано одержаноњ суми виручки. «азначен≥ суми списуютьс¤ з рахунк≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й у банк≥вських установах за р≥шенн¤м суду (арб≥тражного суду) на п≥дстав≥ р≥шенн¤ державноњ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами. ” раз≥ незгоди п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з р≥шенн¤м державноњ ≥нспекц≥њ з контролю за ц≥нами воно може бути оскаржено в арб≥тражному суд≥.

ѕевн≥ санкц≥њ (¤к майнов≥, так ≥ оперативно-господарськ≥) щодо п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ порушили дисципл≥ну ц≥н, мають право застосовувати сам≥ господарююч≥ суб'Їкти. “ак, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ та ≥нш≥ юридичн≥ особи мають право оскаржити в арб≥тражному суд≥ порушенн¤ ц≥н з боку державних орган≥в, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й ≥ вимагати в≥дшкодуванн¤ завданих њм збитк≥в у раз≥ реал≥зац≥њ њм товар≥в та послуг з порушенн¤м вимог чинного законодавства про ц≥ни.

–озд≥л 14 ѕравов≥ засади захисту економ≥чноњ конкуренц≥њ в ”крањн≥

І1. «аконодавство про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ. ¬иди порушень законодавства про економ≥чну конкуренц≥ю

Ќа сьогодн≥ законодавство про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, ¤ке грунтуЇтьс¤ на нормах, установлених  онституц≥Їю ”крањни ≥ складаЇтьс¤ з закон≥в ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ", "ѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањни", "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ", ≥нших нормативно-правових акт≥в, прийн¤тих в≥дпов≥дно до цих закон≥в, можна вважати сформованим.

«акон визначаЇ групи порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, одн≥Їю з ¤ких Ї антиконкурентпн≥ узгоджен≥ д≥њ суб'Їкт≥в господарюванн¤.

¬≥дпов≥дно до ст. 13 зазначеного «акону зловживанн¤м монопольним (дом≥нуючим) становищем на ринку Ї д≥њ чи безд≥¤льн≥сть суб'Їкта господарюванн¤, ¤кий займаЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущенн¤, усуненн¤ чи обмеженн¤ конкуренц≥њ, зокрема обмеженн¤ конкурентоспроможност≥ ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤ або ущемленн¤ ≥нтерес≥в ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤ чи споживач≥в, ¤к≥ були б неможливими за умов ≥снуванн¤ значноњ конкуренц≥њ на ринку.

«ловживанн¤ монопольним становищем на ринку становл¤ть другу групу порушень антимонопольного законодавства. ƒо третьоњ групи порушень вход¤ть антиконкурентн≥ д≥њ орган≥в влади, орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, орган≥в адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю.

„етверту групу порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ становить обмежувальна та дискрим≥нац≥йна д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн¤, об'Їднань, ¤ка пол¤гаЇ у тому, що суб'Їктам господарюванн¤, об'Їднанн¤м заборон¤Їтьс¤ схил¤ти ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤ до вчиненн¤ порушень законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ чи спри¤ти вчиненню таких порушень, а також примушувати ≥нших суб'Їкт≥в господарюванн¤ до:

«начноњ шкоди розвитков≥ конкуренц≥њ в економ≥ц≥ ”крањни завдаЇ недобросов≥сна конкуренц≥¤ Ч будь-¤к≥ д≥њ у конкуренц≥њ, що суперечать правилам, торговим та ≥ншим чесним звича¤м у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥ (ч. 1 ст. 1 «акону ”крањни "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ").

«акон ”крањни "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ" визнаЇ недобросов≥сною конкуренц≥Їю, зокрема, так≥ д≥њ:

І 2. ѕравове становище јнтимонопольного ком≥тету

ƒл¤ забезпеченн¤ державного контролю за додержанн¤м законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, захисту ≥нтерес≥в суб'Їкт≥в господарюванн¤ та споживач≥в в≥д його порушень утворено спец≥альний державний орган Ч јнтимонопольний ком≥тет ”крањни. ќсновними завданн¤ми јнтимонопольного ком≥тету ”крањни Ї:

ѕравове становище јнтимонопольного ком≥тету ”крањни визначено «аконом ”крањни "ѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањни", а його д≥¤льн≥сть щодо контролю за концентрац≥Їю суб'Їкт≥в господарюванн¤, розгл¤ду за¤в та справ про наданн¤ дозволу на узгоджен≥ д≥њ, концентрац≥ю суб'Їкт≥в господарюванн¤, розгл¤ду справ про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ та про недобросов≥сну конкуренц≥ю регламентують закони ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" та "ѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ".

јнтимонопольний ком≥тет в≥дпов≥дно до покладених на нього завдань:

¬имоги державних уповноважених та гол≥в територ≥альних в≥дд≥лень јнтимонопольного ком≥тету ”крањни в межах њхн≥х повноважень Ї обов'¤зковими дл¤ виконанн¤ у визначен≥ ними строки, ¤кщо ≥нше не передбачено чинним законодавством. Ќевиконанн¤ зазначених вимог т¤гне за собою передбачену законом в≥дпов≥дальн≥сть.

І 3.  онтроль за концентрац≥Їю суб'Їкт≥в господарюванн¤

¬≥дпов≥дно до ч. 2 ст. 22 «акону ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" концентрац≥Їю визнаЇтьс¤:

“ака концентрац≥¤ може бути зд≥йснена лише за умови попереднього отриманн¤ дозволу јнтимонопольного ком≥тету ”крањни чи його адм≥н≥стративноњ колег≥њ, ¤кий необх≥дний, коли сукупна варт≥сть актив≥в або сукупний обс¤г реал≥зац≥њ товар≥в учасник≥в концентрац≥њ, з урахуванн¤м в≥дносин контролю, за останн≥й ф≥нансовий р≥к, у тому числ≥ за кордоном, перевищуЇ суму, екв≥валентну 12 млн. Ївро, визначену за курсом Ќац≥онального банку ”крањни, що д≥¤в в останн≥й день ф≥нансового року

–≥шенн¤ про наданн¤ дозволу на узгоджен≥ д≥њ може бути надано на невизначений або конкретно визначений строк, ¤кий, ¤к правило, не повинен перевищувати п'¤ти рок≥в.

якщо дозв≥л на узгоджен≥ д≥њ було надано органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни на конкретно визначений строк, суб'Їкти господарюванн¤ мають право звернутис¤ до орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни ≥з за¤вою про продовженн¤ д≥њ дозволу. “ака за¤ва подаЇтьс¤ за три м≥с¤ц≥ до зак≥нченн¤ строку д≥њ дозволу.

” 30-денний строк з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни про заборону узгоджених д≥й чи концентрац≥њ учасники узгоджених д≥й, учасники концентрац≥њ, органи влади, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, органи адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ та контролю можуть звернутис¤ до  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥з за¤вою про наданн¤ дозволу на в≥дпов≥дн≥ узгоджен≥ д≥њ чи концентрац≥ю.

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни приймаЇ мотивоване р≥шенн¤ про наданн¤ дозволу на узгоджен≥ д≥њ, концентрац≥ю або про в≥дмову у наданн≥ такого дозволу.

4. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ

ѕитанн¤м в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ присв¤чений розд≥л VIII «акону ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ".

«а порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ до суб'Їкт≥в господарюванн¤ застосовуютьс¤ так≥ види санкц≥й.

1. Ўтрафи в≥дпов≥дно до ст. 52 «акону ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ" накладають органи јнтимонопольного ком≥тету на об'Їднанн¤, суб'Їкт≥в господарюванн¤ за так≥ порушенн¤:

а) антиконкурентн≥ узгоджен≥ д≥њ; зловживанн¤ монопольним (дом≥нуючим) становищем; невиконанн¤ р≥шенн¤, попереднього р≥шенн¤ орган≥в јнтимонопольного ком≥тету або њх виконанн¤ не в повному обс¤з≥

б) зд≥йсненн¤ учасниками узгоджених д≥й Ч суб'Їктами господарюванн¤ д≥й, заборонених зг≥дно з ч. 5 ст. 10 «акону; обмежувальну та дискрим≥нац≥йну д≥¤льн≥сть, заборонену зг≥дно ≥з ч. 2 ст. 18, статт¤ми 19 ≥ 20 «акону; недодержанн¤ умов, передбачених п. 2 ч. « ст. 22 «акону; порушенн¤ положень погоджених з органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни установчих документ≥в суб'Їкта господарюванн¤, створеного в результат≥ концентрац≥њ, ¤кщо це призводить до обмеженн¤ конкуренц≥њ; концентрац≥¤ без отриманн¤ в≥дпов≥дного дозволу орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни у раз≥, ¤кщо на¤вн≥сть такого дозволу необх≥дна; невиконанн¤ учасниками узгоджених д≥й, концентрац≥њ вимог ≥ зобов'¤зань, ¤кими було обумовлено р≥шенн¤ про наданн¤ дозволу на узгоджен≥ д≥њ, концентрац≥ю

в) обмежувальну д≥¤льн≥сть, заборонену зг≥дно ≥з ч. 1 ст. 18 «акону; неподанн¤ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тету ”крањни, його територ≥альному в≥дд≥ленню у строки, встановлен≥ органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, головою його територ≥ального в≥дд≥ленн¤ чи нормативно-правовими актами; поданн¤ ≥нформац≥њ у неповному обс¤з≥ јнтимонопольному ком≥тету ”крањни, його територ≥альному в≥дд≥ленню у строки, встановлен≥ органами јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, головою його територ≥ального в≥дд≥ленн¤ чи нормативно-правовими актами; поданн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ јнтимонопольному ком≥тету ”крањни, його територ≥альному в≥дд≥ленню; створенн¤ перешкод прац≥вникам јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, його те- . ритор≥ального в≥дд≥ленн¤ у проведенн≥ перев≥рок, огл¤ду, вилученн≥ чи накладенн≥ арешту на майно, документи, предмети чи ≥нш≥ нос≥њ ≥нформац≥њ; обмеженн¤ в господарськ≥й д≥¤льност≥ суб'Їкта господарюванн¤ у в≥дпов≥дь на те, що в≥н звернувс¤ до јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, його територ≥ального в≥дд≥ленн¤ ≥з за¤вою про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ

2. ѕримусовий под≥л, ¤к вид господарсько-орган≥зац≥йних санкц≥й за порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, застосовуЇтьс¤ јнтимонопольним ком≥тетом у випадках, коли суб'Їкт господарюванн¤, що займаЇ монопольне (дом≥нуюче) становище на ринку, зловживаЇ ним.

ѕримусовий под≥л не застосовуЇтьс¤ у таких випадках:

Х за неможливост≥ орган≥зац≥йного або територ≥ального в≥докремленн¤ п≥дприЇмств, структурних п≥дрозд≥л≥в чи структурних одиниць;

Х за на¤вност≥ т≥сного технолог≥чного зв'¤зку п≥дприЇмств, структурних п≥дрозд≥л≥в чи структурних одиниць (¤кщо обс¤г продукц≥њ, ¤ка вживаЇтьс¤ суб'Їктом господарюванн¤, перевищуЇ тридц¤ть в≥дсотк≥в валового обс¤гу продукц≥њ п≥дприЇмства, структурного п≥дрозд≥лу чи структурноњ одиниц≥).

3. ¬≥дшкодуванн¤ шкоди. ќсоби, ¤ким запод≥¤но шкоду внасл≥док порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, можуть звернутис¤ до суду, арб≥тражного суду ≥з за¤вою про њњ в≥дшкодуванн¤.

Ўкода, запод≥¤на порушенн¤ми законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18 ≥ 19 ст. 50 «акону ”крањни "ѕро захист економ≥чноњ конкуренц≥њ", в≥дшкодовуЇтьс¤ особою, ¤ка вчинила порушенн¤, у подв≥йному розм≥р≥ завданоњ шкоди.

4. ¬илученн¤ товар≥в. ” раз≥ встановленн¤ факту неправом≥рного використанн¤ чужих позначень, рекламних матер≥ал≥в, упаковки або факту коп≥юванн¤ вироб≥в за≥нтересован≥ особи можуть звернутис¤ до јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, його територ≥альних в≥дд≥лень ≥з за¤вою про вилученн¤ товар≥в з неправом≥рно використаним позначенн¤м або коп≥й вироб≥в ≥ншого суб'Їкта господарюванн¤ ¤к у виробника, так ≥ у продавц¤.

І 5. –озгл¤д справ про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ

—прави у межах компетенц≥њ розгл¤дають:

Ч адм≥н≥стративна колег≥¤ територ≥ального в≥дд≥ленн¤ јнтимонопольного ком≥тету;

Ч державний уповноважений јнтимонопольного ком≥тету;

Ч адм≥н≥стративна колег≥¤ јнтимонопольного ком≥тету.

” раз≥ ви¤вленн¤ ознак порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ органи јнтимонопольного ком≥тету ”крањни приймають розпор¤дженн¤ про початок розгл¤ду справи, ¤ке надсилаЇтьс¤ в≥дпов≥дачев≥ прот¤гом трьох робочих дн≥в з дн¤ його прийн¤тт¤.

ќсобами, ¤к≥ беруть участь у справ≥, визнаютьс¤: сторони, трет≥ особи, њх представники.

—торонами у справ≥ Ї в≥дпов≥дач ≥ за¤вник (у раз≥ ¤кщо справу розпочато за в≥дпов≥дною за¤вою).

«а результатами розгл¤ду справ про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ органи јнтимонопольного ком≥тету ”крањни приймають р≥шенн¤

–озгл¤д справи про порушенн¤ законодавства про захист економ≥чноњ конкуренц≥њ п≥дл¤гаЇ закриттю без прийн¤тт¤ р≥шенн¤ по сут≥, ¤кщо:

ѕ≥дставами дл¤ зм≥ни, скасуванн¤ чи визнанн¤ нед≥йсними р≥шень орган≥в јнтимонопольного ком≥тету ”крањни Ї:

ѕорушенн¤ або неправильне застосуванн¤ норм процесуального права може бути п≥дставою дл¤ зм≥ни, скасуванн¤ чи визнанн¤ нед≥йсним р≥шенн¤ т≥льки за умови, ¤кщо це порушенн¤ призвело до прийн¤тт¤ неправильного р≥шенн¤.

–≥шенн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни, адм≥н≥стративноњ колег≥њ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни та державного уповноваженого јнтимонопольного ком≥тету ”крањни оскаржуютьс¤ до ¬ищого арб≥тражного суду ”крањни; р≥шенн¤ адм≥н≥стративноњ колег≥њ територ≥ального в≥дд≥ленн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни Ч до арб≥тражного суду јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласних,  ињвського та —евастопольського м≥ських арб≥тражних суд≥в.


Ќазад «м≥ст ƒал≥
Hosted by uCoz